অৰ্থানুবাদ ছুৰা ছুৰা আবাছা - ইউক্ৰেনিয়ান অনুবাদ- মিখাইলু ইয়াকুবোভিচ - আল-কোৰআনুল কাৰীমৰ বিশ্বকোষ

Абаса (Він насупився)

আয়াত: 1

عَبَسَ وَتَوَلَّىٰٓ

Насупився та відвернувся він,

আয়াত: 2

أَن جَآءَهُ ٱلۡأَعۡمَىٰ

бо підійшов до нього сліпий.

আয়াত: 3

وَمَا يُدۡرِيكَ لَعَلَّهُۥ يَزَّكَّىٰٓ

А звідки тобі знати, можливо, очистився б він?

আয়াত: 4

أَوۡ يَذَّكَّرُ فَتَنفَعَهُ ٱلذِّكۡرَىٰٓ

Чи запам’ятав би наставництво, і воно було б корисне йому.

আয়াত: 5

أَمَّا مَنِ ٱسۡتَغۡنَىٰ

А тому, хто багатий,

আয়াত: 6

فَأَنتَ لَهُۥ تَصَدَّىٰ

ти йому приділяєш увагу.

আয়াত: 7

وَمَا عَلَيۡكَ أَلَّا يَزَّكَّىٰ

Хоча не тобі відповідати за те, що не очиститься він.

আয়াত: 8

وَأَمَّا مَن جَآءَكَ يَسۡعَىٰ

А хто приходить до тебе, поспішаючи,

আয়াত: 9

وَهُوَ يَخۡشَىٰ

та ще й з острахом,

আয়াত: 10

فَأَنتَ عَنۡهُ تَلَهَّىٰ

то ти нехтуєш ним!

আয়াত: 11

كَلَّآ إِنَّهَا تَذۡكِرَةٞ

Та ж ні! Воістину, це — нагадування!

আয়াত: 12

فَمَن شَآءَ ذَكَرَهُۥ

І хто бажає, той згадає його.

আয়াত: 13

فِي صُحُفٖ مُّكَرَّمَةٖ

У сувоях шанованих,

আয়াত: 14

مَّرۡفُوعَةٖ مُّطَهَّرَةِۭ

піднесених і пречистих,

আয়াত: 15

بِأَيۡدِي سَفَرَةٖ

у руках писарів,

আয়াত: 16

كِرَامِۭ بَرَرَةٖ

шляхетних і праведних!

আয়াত: 17

قُتِلَ ٱلۡإِنسَٰنُ مَآ أَكۡفَرَهُۥ

Хай згине людина! Яка ж невдячна вона!

আয়াত: 18

مِنۡ أَيِّ شَيۡءٍ خَلَقَهُۥ

З чого створив Він її?

আয়াত: 19

مِن نُّطۡفَةٍ خَلَقَهُۥ فَقَدَّرَهُۥ

З краплі сім’я створив Він її та розмірив.

আয়াত: 20

ثُمَّ ٱلسَّبِيلَ يَسَّرَهُۥ

Потім полегшив Він шлях її,

আয়াত: 21

ثُمَّ أَمَاتَهُۥ فَأَقۡبَرَهُۥ

згодом зробив її мертвою і поховав її,

আয়াত: 22

ثُمَّ إِذَا شَآءَ أَنشَرَهُۥ

потім, коли побажає, воскресить її!

আয়াত: 23

كَلَّا لَمَّا يَقۡضِ مَآ أَمَرَهُۥ

Та ж ні! Не виконує вона того, що наказав Він їй!

আয়াত: 24

فَلۡيَنظُرِ ٱلۡإِنسَٰنُ إِلَىٰ طَعَامِهِۦٓ

Хай погляне людина на їжу свою!

আয়াত: 25

أَنَّا صَبَبۡنَا ٱلۡمَآءَ صَبّٗا

Проливаємо Ми дощі зливами,

আয়াত: 26

ثُمَّ شَقَقۡنَا ٱلۡأَرۡضَ شَقّٗا

потім розколюємо Ми землю тріщинами

আয়াত: 27

فَأَنۢبَتۡنَا فِيهَا حَبّٗا

і пророщуємо на ній зерно,

আয়াত: 28

وَعِنَبٗا وَقَضۡبٗا

виноград і трави,

আয়াত: 29

وَزَيۡتُونٗا وَنَخۡلٗا

і оливи, і пальми,

আয়াত: 30

وَحَدَآئِقَ غُلۡبٗا

і сади густі,

আয়াত: 31

وَفَٰكِهَةٗ وَأَبّٗا

і плоди, і пасовиська –

আয়াত: 32

مَّتَٰعٗا لَّكُمۡ وَلِأَنۡعَٰمِكُمۡ

на користь вам і худобі вашій!

আয়াত: 33

فَإِذَا جَآءَتِ ٱلصَّآخَّةُ

І коли пролунає глас,

আয়াত: 34

يَوۡمَ يَفِرُّ ٱلۡمَرۡءُ مِنۡ أَخِيهِ

у День той чоловік покине свого брата,

আয়াত: 35

وَأُمِّهِۦ وَأَبِيهِ

і матір, і батька,

আয়াত: 36

وَصَٰحِبَتِهِۦ وَبَنِيهِ

і дружину свою, і дітей своїх;

আয়াত: 37

لِكُلِّ ٱمۡرِيٕٖ مِّنۡهُمۡ يَوۡمَئِذٖ شَأۡنٞ يُغۡنِيهِ

у кожної людини в той День своя справа, яка цілком захопить її.

আয়াত: 38

وُجُوهٞ يَوۡمَئِذٖ مُّسۡفِرَةٞ

Обличчя одних у той День будуть сяяти,

আয়াত: 39

ضَاحِكَةٞ مُّسۡتَبۡشِرَةٞ

сміючись та радіючи,

আয়াত: 40

وَوُجُوهٞ يَوۡمَئِذٍ عَلَيۡهَا غَبَرَةٞ

а на обличчі інших у День той буде пил,

আয়াত: 41

تَرۡهَقُهَا قَتَرَةٌ

який вкриє їх чорнотою.

আয়াত: 42

أُوْلَٰٓئِكَ هُمُ ٱلۡكَفَرَةُ ٱلۡفَجَرَةُ

Оце вони — невіруючі нечестивці!