மொழிபெயர்ப்பு அத்தியாயம் ஸூரா அல்பஜ்ர் - உக்ரேனிய மொழிபெயர்ப்பு - மிகைலோ யாகோவோவிச் - அல்குர்ஆன் கலைக்களஞ்சியம்

Аль-Фаджр (Зоря)

வசனம்: 1

وَٱلۡفَجۡرِ

Клянуся світанковою зорею!

வசனம்: 2

وَلَيَالٍ عَشۡرٖ

Клянуся десятьма ночами!

வசனம்: 3

وَٱلشَّفۡعِ وَٱلۡوَتۡرِ

Клянуся парним і непарним!

வசனம்: 4

وَٱلَّيۡلِ إِذَا يَسۡرِ

Клянуся ніччю, коли минає вона!

வசனம்: 5

هَلۡ فِي ذَٰلِكَ قَسَمٞ لِّذِي حِجۡرٍ

Чи не достатньо цієї клятви для людини розумної?

வசனம்: 6

أَلَمۡ تَرَ كَيۡفَ فَعَلَ رَبُّكَ بِعَادٍ

Невже не бачив ти, як учинив Господь твій з адитами?

வசனம்: 7

إِرَمَ ذَاتِ ٱلۡعِمَادِ

З Ірамом, володарем колонад,

வசனம்: 8

ٱلَّتِي لَمۡ يُخۡلَقۡ مِثۡلُهَا فِي ٱلۡبِلَٰدِ

подібних яким не було створено в усіх землях?

வசனம்: 9

وَثَمُودَ ٱلَّذِينَ جَابُواْ ٱلصَّخۡرَ بِٱلۡوَادِ

З самудитами, які розсікали скелі в долинах?

வசனம்: 10

وَفِرۡعَوۡنَ ذِي ٱلۡأَوۡتَادِ

З Фірауном, володарем списів?

வசனம்: 11

ٱلَّذِينَ طَغَوۡاْ فِي ٱلۡبِلَٰدِ

Вони порушували дозволене на землях

வசனம்: 12

فَأَكۡثَرُواْ فِيهَا ٱلۡفَسَادَ

і збільшували на них безчестя.

வசனம்: 13

فَصَبَّ عَلَيۡهِمۡ رَبُّكَ سَوۡطَ عَذَابٍ

Тож пролив на них Господь твій суворість кари Своєї!

வசனம்: 14

إِنَّ رَبَّكَ لَبِٱلۡمِرۡصَادِ

Воістину, Господь твій — на варті!

வசனம்: 15

فَأَمَّا ٱلۡإِنسَٰنُ إِذَا مَا ٱبۡتَلَىٰهُ رَبُّهُۥ فَأَكۡرَمَهُۥ وَنَعَّمَهُۥ فَيَقُولُ رَبِّيٓ أَكۡرَمَنِ

Коли випробовує людину Господь її, пошановуючи та наділяючи благами, то вона говорить: «Господь мій».

வசனம்: 16

وَأَمَّآ إِذَا مَا ٱبۡتَلَىٰهُ فَقَدَرَ عَلَيۡهِ رِزۡقَهُۥ فَيَقُولُ رَبِّيٓ أَهَٰنَنِ

І коли випробовує Він її, обмежуючи їй блага Свої, то говорить вона: «Господь мій принизив мене!»

வசனம்: 17

كَلَّاۖ بَل لَّا تُكۡرِمُونَ ٱلۡيَتِيمَ

Та ж ні! Це ви самі не шануєте сиріт!

வசனம்: 18

وَلَا تَحَٰٓضُّونَ عَلَىٰ طَعَامِ ٱلۡمِسۡكِينِ

І не закликаєте одне одного нагодувати бідняка,

வசனம்: 19

وَتَأۡكُلُونَ ٱلتُّرَاثَ أَكۡلٗا لَّمّٗا

жадібно поглинаєте спадок

வசனம்: 20

وَتُحِبُّونَ ٱلۡمَالَ حُبّٗا جَمّٗا

і любите багатство любов’ю сильною!

வசனம்: 21

كَلَّآۖ إِذَا دُكَّتِ ٱلۡأَرۡضُ دَكّٗا دَكّٗا

Та ж ні! Коли розсиплеться земля на порох,

வசனம்: 22

وَجَآءَ رَبُّكَ وَٱلۡمَلَكُ صَفّٗا صَفّٗا

і прийде Господь твій з ангелами, що стануть лавами —

வசனம்: 23

وَجِاْيٓءَ يَوۡمَئِذِۭ بِجَهَنَّمَۚ يَوۡمَئِذٖ يَتَذَكَّرُ ٱلۡإِنسَٰنُ وَأَنَّىٰ لَهُ ٱلذِّكۡرَىٰ

наблизять у День той геєну! І в той День згадає людина! Але ж навіщо їй згадка та?

வசனம்: 24

يَقُولُ يَٰلَيۡتَنِي قَدَّمۡتُ لِحَيَاتِي

І скаже вона: «О, якби я ще раніше підготувалась до життя свого майбутнього!»

வசனம்: 25

فَيَوۡمَئِذٖ لَّا يُعَذِّبُ عَذَابَهُۥٓ أَحَدٞ

Тож у День той ніхто не скарає так, як скарає Він!

வசனம்: 26

وَلَا يُوثِقُ وَثَاقَهُۥٓ أَحَدٞ

І не скує ніхто так, як скує Він!

வசனம்: 27

يَٰٓأَيَّتُهَا ٱلنَّفۡسُ ٱلۡمُطۡمَئِنَّةُ

О ти, душе, що заспокоїлася!

வசனம்: 28

ٱرۡجِعِيٓ إِلَىٰ رَبِّكِ رَاضِيَةٗ مَّرۡضِيَّةٗ

Повернися до Господа твого, отримавши вдоволення та милість!

வசனம்: 29

فَٱدۡخُلِي فِي عِبَٰدِي

І ввійди до рабів Моїх! Увійди до раю Мого!

வசனம்: 30

وَٱدۡخُلِي جَنَّتِي

І увійди до раю Мого!