భావార్ధాల అనువాదం సూరహ్ సూరహ్ అల్-హిజ్ర్ - ఉక్రేనియన్ అనువాదం - మీఖాయిలో యఆఖూబూఫీతష్ - పవిత్ర ఖుర్ఆన్ యొక్క ఎన్సైక్లోపీడియా

Аль-Хіджр

వచనం: 1

الٓرۚ تِلۡكَ ءَايَٰتُ ٱلۡكِتَٰبِ وَقُرۡءَانٖ مُّبِينٖ

Аліф. Лям. Ра. Це — знамення Писання і ясного Корану!

వచనం: 2

رُّبَمَا يَوَدُّ ٱلَّذِينَ كَفَرُواْ لَوۡ كَانُواْ مُسۡلِمِينَ

Ті, які не вірують, напевно, побажають стати мусульманами.

వచనం: 3

ذَرۡهُمۡ يَأۡكُلُواْ وَيَتَمَتَّعُواْ وَيُلۡهِهِمُ ٱلۡأَمَلُۖ فَسَوۡفَ يَعۡلَمُونَ

Залиш їх, нехай їдять, насолоджуються благами й тішаться зі своїх надій. Скоро дізнаються вони!

వచనం: 4

وَمَآ أَهۡلَكۡنَا مِن قَرۡيَةٍ إِلَّا وَلَهَا كِتَابٞ مَّعۡلُومٞ

Селища, знищені Нами, мали встановлений строк.

వచనం: 5

مَّا تَسۡبِقُ مِنۡ أُمَّةٍ أَجَلَهَا وَمَا يَسۡتَـٔۡخِرُونَ

Жодна громада не може ні випередити часу свого, ні відстрочити його.

వచనం: 6

وَقَالُواْ يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِي نُزِّلَ عَلَيۡهِ ٱلذِّكۡرُ إِنَّكَ لَمَجۡنُونٞ

Вони сказали: «О той, якому зіслано Нагадування! Ти — божевільний!

వచనం: 7

لَّوۡمَا تَأۡتِينَا بِٱلۡمَلَٰٓئِكَةِ إِن كُنتَ مِنَ ٱلصَّٰدِقِينَ

Чому ти не прийшов до нас із ангелами, якщо ти один із правдивих?»

వచనం: 8

مَا نُنَزِّلُ ٱلۡمَلَٰٓئِكَةَ إِلَّا بِٱلۡحَقِّ وَمَا كَانُوٓاْ إِذٗا مُّنظَرِينَ

Ми відсилаємо ангелів тільки з істиною, і тоді нікому не буде відстрочки.

వచనం: 9

إِنَّا نَحۡنُ نَزَّلۡنَا ٱلذِّكۡرَ وَإِنَّا لَهُۥ لَحَٰفِظُونَ

Воістину, Ми зіслали Нагадування і, воістину, Ми бережемо його!

వచనం: 10

وَلَقَدۡ أَرۡسَلۡنَا مِن قَبۡلِكَ فِي شِيَعِ ٱلۡأَوَّلِينَ

Ми ще раніше відсилали [посланців] до давніх народів.

వచనం: 11

وَمَا يَأۡتِيهِم مِّن رَّسُولٍ إِلَّا كَانُواْ بِهِۦ يَسۡتَهۡزِءُونَ

Який би посланець до них не приходив, вони глузували з нього.

వచనం: 12

كَذَٰلِكَ نَسۡلُكُهُۥ فِي قُلُوبِ ٱلۡمُجۡرِمِينَ

Так Ми вкладаємо це в серця грішників.[CLXXXIV]

[CLXXXIV] «Вкладаємо це» — аль-Багаві вважає, що мається на увазі невір’я, заперечення й глузування. Ібн Касір наводить переказ від Анаса й Хасана аль-Басрі, які стверджують, що йдеться про багатобожжя.

వచనం: 13

لَا يُؤۡمِنُونَ بِهِۦ وَقَدۡ خَلَتۡ سُنَّةُ ٱلۡأَوَّلِينَ

Вони не вірують, хоч уже й був приклад давніх народів.[CLXXXV]

[CLXXXV] Досл. «вони не вірують у це». Аль-Багаві коментує: «Не вірують у Мухаммада (мир йому і благословення Аллага!), а також у Коран».

వచనం: 14

وَلَوۡ فَتَحۡنَا عَلَيۡهِم بَابٗا مِّنَ ٱلسَّمَآءِ فَظَلُّواْ فِيهِ يَعۡرُجُونَ

Якби Ми відкрили для них небесні ворота й вони б туди піднялися,

వచనం: 15

لَقَالُوٓاْ إِنَّمَا سُكِّرَتۡ أَبۡصَٰرُنَا بَلۡ نَحۡنُ قَوۡمٞ مَّسۡحُورُونَ

то неодмінно сказали б: «Погляди наші затьмарились, а ми зачаровані!»

వచనం: 16

وَلَقَدۡ جَعَلۡنَا فِي ٱلسَّمَآءِ بُرُوجٗا وَزَيَّنَّٰهَا لِلنَّٰظِرِينَ

Ми створили на небі різні сузір’я та прикрасили його для тих, хто дивиться.

వచనం: 17

وَحَفِظۡنَٰهَا مِن كُلِّ شَيۡطَٰنٖ رَّجِيمٍ

І Ми бережемо його від кожного каменованого шайтана.

వచనం: 18

إِلَّا مَنِ ٱسۡتَرَقَ ٱلسَّمۡعَ فَأَتۡبَعَهُۥ شِهَابٞ مُّبِينٞ

А якщо він почне підслуховувати, то за ним поженеться яскрава зоря.

వచనం: 19

وَٱلۡأَرۡضَ مَدَدۡنَٰهَا وَأَلۡقَيۡنَا فِيهَا رَوَٰسِيَ وَأَنۢبَتۡنَا فِيهَا مِن كُلِّ شَيۡءٖ مَّوۡزُونٖ

І Ми розіслали землю й встановили там гори, а також виростили там кожну зважену річ.

వచనం: 20

وَجَعَلۡنَا لَكُمۡ فِيهَا مَعَٰيِشَ وَمَن لَّسۡتُمۡ لَهُۥ بِرَٰزِقِينَ

Ми створили на землі засоби прожиття для вас і для тих, кого ви не годуєте,

వచనం: 21

وَإِن مِّن شَيۡءٍ إِلَّا عِندَنَا خَزَآئِنُهُۥ وَمَا نُنَزِّلُهُۥٓ إِلَّا بِقَدَرٖ مَّعۡلُومٖ

і немає речей, сховищ яких не було б у Нас. Ми відсилаємо їх тільки у визначеній мірі.

వచనం: 22

وَأَرۡسَلۡنَا ٱلرِّيَٰحَ لَوَٰقِحَ فَأَنزَلۡنَا مِنَ ٱلسَّمَآءِ مَآءٗ فَأَسۡقَيۡنَٰكُمُوهُ وَمَآ أَنتُمۡ لَهُۥ بِخَٰزِنِينَ

Ми відіслали вітри, які запліднюють, і пролили з неба воду, якою вас напуваємо. Але ви не можете її зберегти![CLXXXVI]

[CLXXXVI] Аль-Багаві відзначає, що вода зберігається в «схованках Аллага» (див. аят 21).

వచనం: 23

وَإِنَّا لَنَحۡنُ نُحۡيِۦ وَنُمِيتُ وَنَحۡنُ ٱلۡوَٰرِثُونَ

Воістину, Ми даруємо життя і смерть. Ми будемо спадкоємцями![CLXXXVII]

[CLXXXVII] «Сказано, що Всевишній успадкує землю й тих, хто на ній. І до Нього повернуться вони!» (ібн Касір).

వచనం: 24

وَلَقَدۡ عَلِمۡنَا ٱلۡمُسۡتَقۡدِمِينَ مِنكُمۡ وَلَقَدۡ عَلِمۡنَا ٱلۡمُسۡتَـٔۡخِرِينَ

Ми знаємо ваших попередників і наступників.[CLXXXVIII]

[CLXXXVIII] Ібн Касір коментує: «Сказав син Аббаса (нехай буде вдоволений Аллаг ними обома!): «Попередники» — це ті, хто вмер іще з часів Адама (мир йому!). А «наступники» — це ті, які живуть нині, та які будуть жити потім. І так аж до Судного дня».

వచనం: 25

وَإِنَّ رَبَّكَ هُوَ يَحۡشُرُهُمۡۚ إِنَّهُۥ حَكِيمٌ عَلِيمٞ

Воістину, Твій Господь збере їх усіх! Воістину, Він — Мудрий, Всезнаючий!

వచనం: 26

وَلَقَدۡ خَلَقۡنَا ٱلۡإِنسَٰنَ مِن صَلۡصَٰلٖ مِّنۡ حَمَإٖ مَّسۡنُونٖ

Ми створили людину з сухої глини, мулу, затверділого у формі.

వచనం: 27

وَٱلۡجَآنَّ خَلَقۡنَٰهُ مِن قَبۡلُ مِن نَّارِ ٱلسَّمُومِ

А джина Ми створили ще раніше — з палаючого вогню.[CLXXXIX]

[CLXXXIX] Слово «джин» тут ужито в однині («джанна», мн. «джинна»), тобто в родовому значенні (порів. «людина» з аяту 26). Аль- Багаві наводить переказ від ібн Аббаса, згідно з яким «джинна» — це «батько всіх джинів, так само, як Адам — батько всіх людей».

వచనం: 28

وَإِذۡ قَالَ رَبُّكَ لِلۡمَلَٰٓئِكَةِ إِنِّي خَٰلِقُۢ بَشَرٗا مِّن صَلۡصَٰلٖ مِّنۡ حَمَإٖ مَّسۡنُونٖ

Ось твій Господь сказав ангелам: «Воістину, Я створю людину з сухої глини, мулу, затверділого в формі.

వచనం: 29

فَإِذَا سَوَّيۡتُهُۥ وَنَفَخۡتُ فِيهِ مِن رُّوحِي فَقَعُواْ لَهُۥ سَٰجِدِينَ

І коли Я розмірю її та вдихну в неї зі Свого Духу, то впадіть перед нею ниць, низько кланяючись!»

వచనం: 30

فَسَجَدَ ٱلۡمَلَٰٓئِكَةُ كُلُّهُمۡ أَجۡمَعُونَ

І вклонилися всі ангели,

వచనం: 31

إِلَّآ إِبۡلِيسَ أَبَىٰٓ أَن يَكُونَ مَعَ ٱلسَّٰجِدِينَ

крім Ібліса — він відмовився бути з тими, які вклонилися.

వచనం: 32

قَالَ يَٰٓإِبۡلِيسُ مَا لَكَ أَلَّا تَكُونَ مَعَ ٱلسَّٰجِدِينَ

Сказав Аллаг: «Іблісе! Що з тобою, адже ти не з тими, які вклонилися?»

వచనం: 33

قَالَ لَمۡ أَكُن لِّأَسۡجُدَ لِبَشَرٍ خَلَقۡتَهُۥ مِن صَلۡصَٰلٖ مِّنۡ حَمَإٖ مَّسۡنُونٖ

Той відповів: «Я не вклонюся людині, яку Ти створив із сухої глини, мулу, затверділого у формі!»

వచనం: 34

قَالَ فَٱخۡرُجۡ مِنۡهَا فَإِنَّكَ رَجِيمٞ

Сказав Аллаг: «Вийди звідси! Будеш ти каменований![CXC]

[CXC] Слово «раджим» (каменований) має ще й інші значення: «вигнаний», «проклятий», про що також свідчить цей та наступні аяти. Як відомо, пророк Ібрагім (мир йому!) відганяв камінням шайтана в долині Міна. Згодом ця дія перетворилася на один із приписів хаджжу.

వచనం: 35

وَإِنَّ عَلَيۡكَ ٱللَّعۡنَةَ إِلَىٰ يَوۡمِ ٱلدِّينِ

Прокляття буде над тобою аж до Судного Дня!»

వచనం: 36

قَالَ رَبِّ فَأَنظِرۡنِيٓ إِلَىٰ يَوۡمِ يُبۡعَثُونَ

Той сказав: «Даруй мені відстрочку — до того Дня, коли воскреснуть вони!»

వచనం: 37

قَالَ فَإِنَّكَ مِنَ ٱلۡمُنظَرِينَ

Він відповів: «Воістину, ти — один із тих, кому дано відстрочку,

వచనం: 38

إِلَىٰ يَوۡمِ ٱلۡوَقۡتِ ٱلۡمَعۡلُومِ

до того Дня, час якого визначено!»

వచనం: 39

قَالَ رَبِّ بِمَآ أَغۡوَيۡتَنِي لَأُزَيِّنَنَّ لَهُمۡ فِي ٱلۡأَرۡضِ وَلَأُغۡوِيَنَّهُمۡ أَجۡمَعِينَ

Той сказав: «Господи! За те, що Ти спокусив мене, я прикрашу для них те, що на землі, й неодмінно спокушу їх усіх,

వచనం: 40

إِلَّا عِبَادَكَ مِنۡهُمُ ٱلۡمُخۡلَصِينَ

окрім Твоїх рабів серед них, які обрані».

వచనం: 41

قَالَ هَٰذَا صِرَٰطٌ عَلَيَّ مُسۡتَقِيمٌ

Він сказав: «Це — прямий шлях до Мене!

వచనం: 42

إِنَّ عِبَادِي لَيۡسَ لَكَ عَلَيۡهِمۡ سُلۡطَٰنٌ إِلَّا مَنِ ٱتَّبَعَكَ مِنَ ٱلۡغَاوِينَ

Воістину, немає в тебе влади над Моїми рабами, крім тих, які спокусяться й підуть за тобою!

వచనం: 43

وَإِنَّ جَهَنَّمَ لَمَوۡعِدُهُمۡ أَجۡمَعِينَ

Воістину, геєна — місце, обіцяне їм усім!

వచనం: 44

لَهَا سَبۡعَةُ أَبۡوَٰبٖ لِّكُلِّ بَابٖ مِّنۡهُمۡ جُزۡءٞ مَّقۡسُومٌ

Вона має сім воріт і для кожних воріт призначено їхню частину!

వచనం: 45

إِنَّ ٱلۡمُتَّقِينَ فِي جَنَّٰتٖ وَعُيُونٍ

Воістину, богобоязливі будуть у садах раю, серед джерел!»

వచనం: 46

ٱدۡخُلُوهَا بِسَلَٰمٍ ءَامِنِينَ

Увійдіть сюди з миром — у безпеці ви!

వచనం: 47

وَنَزَعۡنَا مَا فِي صُدُورِهِم مِّنۡ غِلٍّ إِخۡوَٰنًا عَلَىٰ سُرُرٖ مُّتَقَٰبِلِينَ

Ми очистимо їхні серця від ненависті, тож вони, наче брати, лежатимуть на ложах, повернувшись один до одного.

వచనం: 48

لَا يَمَسُّهُمۡ فِيهَا نَصَبٞ وَمَا هُم مِّنۡهَا بِمُخۡرَجِينَ

Там не торкнеться їх втома, і не вийдуть вони звідти.

వచనం: 49

۞ نَبِّئۡ عِبَادِيٓ أَنِّيٓ أَنَا ٱلۡغَفُورُ ٱلرَّحِيمُ

Сповісти Моїх рабів про те, що Я — Прощаючий, Милосердний!

వచనం: 50

وَأَنَّ عَذَابِي هُوَ ٱلۡعَذَابُ ٱلۡأَلِيمُ

І що кара Моя — кара болісна!

వచనం: 51

وَنَبِّئۡهُمۡ عَن ضَيۡفِ إِبۡرَٰهِيمَ

І сповісти їх про гостей Ібрагіма!

వచనం: 52

إِذۡ دَخَلُواْ عَلَيۡهِ فَقَالُواْ سَلَٰمٗا قَالَ إِنَّا مِنكُمۡ وَجِلُونَ

Ось вони увійшли до нього й сказали: «Мир!» А він відповів: «Ми боїмося вас!»

వచనం: 53

قَالُواْ لَا تَوۡجَلۡ إِنَّا نُبَشِّرُكَ بِغُلَٰمٍ عَلِيمٖ

Ті сказали: «Не бійся! Ми сповіщаємо тобі радісну звістку про розумного хлопчика!»

వచనం: 54

قَالَ أَبَشَّرۡتُمُونِي عَلَىٰٓ أَن مَّسَّنِيَ ٱلۡكِبَرُ فَبِمَ تُبَشِّرُونَ

Він сказав: «Невже ви сповіщаєте мені таку радісну звістку тоді, коли вже торкнулася мене старість? Яку ж радісну звістку ви мені принесли?»

వచనం: 55

قَالُواْ بَشَّرۡنَٰكَ بِٱلۡحَقِّ فَلَا تَكُن مِّنَ ٱلۡقَٰنِطِينَ

Вони сказали: «Ми сповістили тобі правду, тож не будь серед тих, які впадають у відчай!»

వచనం: 56

قَالَ وَمَن يَقۡنَطُ مِن رَّحۡمَةِ رَبِّهِۦٓ إِلَّا ٱلضَّآلُّونَ

Він відповів: «Хто ж розчаровується в милості свого Господа, крім тих, що перебувають в омані?»

వచనం: 57

قَالَ فَمَا خَطۡبُكُمۡ أَيُّهَا ٱلۡمُرۡسَلُونَ

І сказав: «Чого ж ви хочете, посланці?»

వచనం: 58

قَالُوٓاْ إِنَّآ أُرۡسِلۡنَآ إِلَىٰ قَوۡمٖ مُّجۡرِمِينَ

Вони сказали: «Нас послали до людей грішних,

వచనం: 59

إِلَّآ ءَالَ لُوطٍ إِنَّا لَمُنَجُّوهُمۡ أَجۡمَعِينَ

окрім родини Люта — ми врятуємо їх усіх,

వచనం: 60

إِلَّا ٱمۡرَأَتَهُۥ قَدَّرۡنَآ إِنَّهَا لَمِنَ ٱلۡغَٰبِرِينَ

окрім дружини його. Ми вирішили, що вона залишиться».

వచనం: 61

فَلَمَّا جَآءَ ءَالَ لُوطٍ ٱلۡمُرۡسَلُونَ

І коли посланці прийшли до родини Люта,

వచనం: 62

قَالَ إِنَّكُمۡ قَوۡمٞ مُّنكَرُونَ

він сказав: «Воістину, ви — незнайомі люди!»

వచనం: 63

قَالُواْ بَلۡ جِئۡنَٰكَ بِمَا كَانُواْ فِيهِ يَمۡتَرُونَ

Ті сказали: «Ми прийшли до тебе з тим, у чому вони сумніваються.[CXCI]

[CXCI] Ідеться про Боже покарання (аль-Багаві).

వచనం: 64

وَأَتَيۡنَٰكَ بِٱلۡحَقِّ وَإِنَّا لَصَٰدِقُونَ

Ми принесли тобі істину й ми правдиві.

వచనం: 65

فَأَسۡرِ بِأَهۡلِكَ بِقِطۡعٖ مِّنَ ٱلَّيۡلِ وَٱتَّبِعۡ أَدۡبَٰرَهُمۡ وَلَا يَلۡتَفِتۡ مِنكُمۡ أَحَدٞ وَٱمۡضُواْ حَيۡثُ تُؤۡمَرُونَ

Серед ночі виведи свою родину й сам вирушай слідом за ними. І нехай жоден із вас не озирається! Ідіть туди, куди вам наказано!»

వచనం: 66

وَقَضَيۡنَآ إِلَيۡهِ ذَٰلِكَ ٱلۡأَمۡرَ أَنَّ دَابِرَ هَٰٓؤُلَآءِ مَقۡطُوعٞ مُّصۡبِحِينَ

Ми повідомили йому про те, що коріння їхнє буде відтято до ранку.[CXCII]

[CXCII] Тобто народ Люта буде знищено.

వచనం: 67

وَجَآءَ أَهۡلُ ٱلۡمَدِينَةِ يَسۡتَبۡشِرُونَ

І збіглися жителі міста, радіючи.

వచనం: 68

قَالَ إِنَّ هَٰٓؤُلَآءِ ضَيۡفِي فَلَا تَفۡضَحُونِ

[Лют] сказав: «Це — мої гості, тож не ганьбіть мене,

వచనం: 69

وَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَلَا تُخۡزُونِ

бійтесь Аллага й не принижуйте мене!»

వచనం: 70

قَالُوٓاْ أَوَلَمۡ نَنۡهَكَ عَنِ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Та вони сказали: «Невже ми не заборонили тобі бути з жителями світів?»[CXCIII]

[CXCIII] Тобто приймати гостей (ібн Касір).

వచనం: 71

قَالَ هَٰٓؤُلَآءِ بَنَاتِيٓ إِن كُنتُمۡ فَٰعِلِينَ

Він відповів: «Ось вам мої доньки, якщо ви цього бажаєте!»

వచనం: 72

لَعَمۡرُكَ إِنَّهُمۡ لَفِي سَكۡرَتِهِمۡ يَعۡمَهُونَ

Клянуся твоїм життям! Вони блукали в своєму сп’янінні,

వచనం: 73

فَأَخَذَتۡهُمُ ٱلصَّيۡحَةُ مُشۡرِقِينَ

а на сході сонця уразив їх крик.

వచనం: 74

فَجَعَلۡنَا عَٰلِيَهَا سَافِلَهَا وَأَمۡطَرۡنَا عَلَيۡهِمۡ حِجَارَةٗ مِّن سِجِّيلٍ

Ми перевернули місто догори ногами й пролили на них дощ із каміння з обпаленої глини.

వచనం: 75

إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَٰتٖ لِّلۡمُتَوَسِّمِينَ

Воістину, в цьому знамення для тих, хто здатний бачити!

వచనం: 76

وَإِنَّهَا لَبِسَبِيلٖ مُّقِيمٍ

Було воно на помітній дорозі.

వచనం: 77

إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةٗ لِّلۡمُؤۡمِنِينَ

Воістину, в цьому знамення для віруючих!

వచనం: 78

وَإِن كَانَ أَصۡحَٰبُ ٱلۡأَيۡكَةِ لَظَٰلِمِينَ

Жителі аль-Айкі були нечестивцями,

వచనం: 79

فَٱنتَقَمۡنَا مِنۡهُمۡ وَإِنَّهُمَا لَبِإِمَامٖ مُّبِينٖ

тож Ми помстилися їм. Воістину, ці два міста були на видному шляху.

వచనం: 80

وَلَقَدۡ كَذَّبَ أَصۡحَٰبُ ٱلۡحِجۡرِ ٱلۡمُرۡسَلِينَ

Жителі аль-Хіджру вважали посланців за брехунів.[CXCIV]

[CXCIV] Аль-Хіджр — назва кам’янистої долини на північному заході Аравійського півострова. Там жили самудити, народ Саліха (аль-Багаві).

వచనం: 81

وَءَاتَيۡنَٰهُمۡ ءَايَٰتِنَا فَكَانُواْ عَنۡهَا مُعۡرِضِينَ

Ми дарували їм Наші знамення, але вони відвернулись.

వచనం: 82

وَكَانُواْ يَنۡحِتُونَ مِنَ ٱلۡجِبَالِ بُيُوتًا ءَامِنِينَ

У горах вони висікали собі безпечні житла,

వచనం: 83

فَأَخَذَتۡهُمُ ٱلصَّيۡحَةُ مُصۡبِحِينَ

але зранку вразив їх крик.

వచనం: 84

فَمَآ أَغۡنَىٰ عَنۡهُم مَّا كَانُواْ يَكۡسِبُونَ

Не допомогло їм те, що вони собі накопичували!

వచనం: 85

وَمَا خَلَقۡنَا ٱلسَّمَٰوَٰتِ وَٱلۡأَرۡضَ وَمَا بَيۡنَهُمَآ إِلَّا بِٱلۡحَقِّۗ وَإِنَّ ٱلسَّاعَةَ لَأٓتِيَةٞۖ فَٱصۡفَحِ ٱلصَّفۡحَ ٱلۡجَمِيلَ

Ми не створювали небес, землі й того, що між ними, як тільки в істині. Час неодмінно настане. Тож даруй їм найкраще прощення!

వచనం: 86

إِنَّ رَبَّكَ هُوَ ٱلۡخَلَّٰقُ ٱلۡعَلِيمُ

Воістину, твій Господь — Творець, Знаючий!

వచనం: 87

وَلَقَدۡ ءَاتَيۡنَٰكَ سَبۡعٗا مِّنَ ٱلۡمَثَانِي وَٱلۡقُرۡءَانَ ٱلۡعَظِيمَ

Воістину, Ми дарували тобі сім повторюваних і великий Коран![CXCV]

[CXCV] Існує багато різних тлумачень вислову «сім повторюваних». Найчастіше вважають, що йдеться про сім великих сур або про сім аятів першої сури «аль-Фатіха» (за ібн Касіром). Наприклад, аль-Багаві на користь цієї думки наводить переказ від ібн Аббаса, Хасана й Ка­тади, згідно з яким назва «повторювані» вказує на те, що аяти першої сури повторюються в обрядовій молитві (салят) у кожній частині (ракяті).

వచనం: 88

لَا تَمُدَّنَّ عَيۡنَيۡكَ إِلَىٰ مَا مَتَّعۡنَا بِهِۦٓ أَزۡوَٰجٗا مِّنۡهُمۡ وَلَا تَحۡزَنۡ عَلَيۡهِمۡ وَٱخۡفِضۡ جَنَاحَكَ لِلۡمُؤۡمِنِينَ

Не заглядайся на блага, якими Ми наділили декого з них. Не шкодуй про цих людей і пригорни своїм крилом віруючих.[CXCVI]

[CXCVI] Цей вислів означає «бути милостивим до когось».

వచనం: 89

وَقُلۡ إِنِّيٓ أَنَا ٱلنَّذِيرُ ٱلۡمُبِينُ

Скажи: «Воістину, я — ясний застерігач!»

వచనం: 90

كَمَآ أَنزَلۡنَا عَلَى ٱلۡمُقۡتَسِمِينَ

Ми зіслали подібне на тих,

వచనం: 91

ٱلَّذِينَ جَعَلُواْ ٱلۡقُرۡءَانَ عِضِينَ

хто поділив Коран на частини.[CXCVII]

[CXCVII] Пророк (мир йому і благословення Аллага!) застерігав покаранням тих, які увірували тільки в частину даних Богом писань. Так само вони сприйняли й Коран (за аль-Багаві).

వచనం: 92

فَوَرَبِّكَ لَنَسۡـَٔلَنَّهُمۡ أَجۡمَعِينَ

Клянуся Господом твоїм, що Ми запитаємо їх усіх

వచనం: 93

عَمَّا كَانُواْ يَعۡمَلُونَ

про те, що вони робили!

వచనం: 94

فَٱصۡدَعۡ بِمَا تُؤۡمَرُ وَأَعۡرِضۡ عَنِ ٱلۡمُشۡرِكِينَ

Проголоси те, що Тобі наказано й відвернись від багатобожників.

వచనం: 95

إِنَّا كَفَيۡنَٰكَ ٱلۡمُسۡتَهۡزِءِينَ

Воістину, Ми врятували тебе від тих, які глузують,

వచనం: 96

ٱلَّذِينَ يَجۡعَلُونَ مَعَ ٱللَّهِ إِلَٰهًا ءَاخَرَۚ فَسَوۡفَ يَعۡلَمُونَ

які вважають, що крім Аллага є інший бог. Скоро дізнаються вони!

వచనం: 97

وَلَقَدۡ نَعۡلَمُ أَنَّكَ يَضِيقُ صَدۡرُكَ بِمَا يَقُولُونَ

Ми знаємо, що твої груди стискаються від того, що говорять вони.

వచనం: 98

فَسَبِّحۡ بِحَمۡدِ رَبِّكَ وَكُن مِّنَ ٱلسَّٰجِدِينَ

Тож прославляй хвалою Господа свого й будь серед тих, які падають ниць!

వచనం: 99

وَٱعۡبُدۡ رَبَّكَ حَتَّىٰ يَأۡتِيَكَ ٱلۡيَقِينُ

Поклоняйся Господу своєму, доки не прийде до тебе впевненість. [CXCVIII]

[CXCVIII] Впевненість («якін») — мається на увазі смерть (ібн Касір).