Salin ng mga Kahulugan Surah Ash-Shu‘arā’ - Salin sa Wikang Ukraniyo ni Mikhail Yakobevich - Ensayklopedia ng Marangal na Qur-an

Аш-Шуара (Поети)

Ayah: 1

طسٓمٓ

Та. Сін. Мім.

Ayah: 2

تِلۡكَ ءَايَٰتُ ٱلۡكِتَٰبِ ٱلۡمُبِينِ

Це — знамення ясного Писання!

Ayah: 3

لَعَلَّكَ بَٰخِعٞ نَّفۡسَكَ أَلَّا يَكُونُواْ مُؤۡمِنِينَ

Можливо, ти побиваєшся через те, що вони не вірують.

Ayah: 4

إِن نَّشَأۡ نُنَزِّلۡ عَلَيۡهِم مِّنَ ٱلسَّمَآءِ ءَايَةٗ فَظَلَّتۡ أَعۡنَٰقُهُمۡ لَهَا خَٰضِعِينَ

Якщо Ми побажаємо, то зішлемо їм з неба знамення, перед яким вони покірно схилять голови!

Ayah: 5

وَمَا يَأۡتِيهِم مِّن ذِكۡرٖ مِّنَ ٱلرَّحۡمَٰنِ مُحۡدَثٍ إِلَّا كَانُواْ عَنۡهُ مُعۡرِضِينَ

Що би нового з нагадування Милостивого до них не приходило, вони відвертаються.

Ayah: 6

فَقَدۡ كَذَّبُواْ فَسَيَأۡتِيهِمۡ أَنۢبَٰٓؤُاْ مَا كَانُواْ بِهِۦ يَسۡتَهۡزِءُونَ

Вони визнали це брехнею; до них прийдуть звістки про те, з чого вони глузували.

Ayah: 7

أَوَلَمۡ يَرَوۡاْ إِلَى ٱلۡأَرۡضِ كَمۡ أَنۢبَتۡنَا فِيهَا مِن كُلِّ زَوۡجٖ كَرِيمٍ

Невже вони не бачать, скільки прекрасних рослин зростили Ми на землі?

Ayah: 8

إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةٗۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ

Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує.

Ayah: 9

وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!

Ayah: 10

وَإِذۡ نَادَىٰ رَبُّكَ مُوسَىٰٓ أَنِ ٱئۡتِ ٱلۡقَوۡمَ ٱلظَّٰلِمِينَ

Ось твій Господь звернувся до Муси: «Іди до несправедливого народу,

Ayah: 11

قَوۡمَ فِرۡعَوۡنَۚ أَلَا يَتَّقُونَ

народу Фірауна. Невже вони не матимуть страху?»

Ayah: 12

قَالَ رَبِّ إِنِّيٓ أَخَافُ أَن يُكَذِّبُونِ

Сказав [Муса]: «Я боюся, що вони вважатимуть мене за брехуна,

Ayah: 13

وَيَضِيقُ صَدۡرِي وَلَا يَنطَلِقُ لِسَانِي فَأَرۡسِلۡ إِلَىٰ هَٰرُونَ

що стиснеться серце моє і не розв’яжеться язик мій. Відішли когось по Гаруна!

Ayah: 14

وَلَهُمۡ عَلَيَّ ذَنۢبٞ فَأَخَافُ أَن يَقۡتُلُونِ

Відповідаю перед ними за провину й боюся, що вони мене вб’ють!»[CCLXXIX]

[CCLXXIX] «Відповідаю перед ними за провину» — йдеться про вбивство єгиптянина, через яке Муса був змушений утекти з Єгипту.

Ayah: 15

قَالَ كَلَّاۖ فَٱذۡهَبَا بِـَٔايَٰتِنَآۖ إِنَّا مَعَكُم مُّسۡتَمِعُونَ

Аллаг сказав: «Ні! Рушайте обидва з Моїми знаменнями! Ми будемо з вами й будемо слухати!

Ayah: 16

فَأۡتِيَا فِرۡعَوۡنَ فَقُولَآ إِنَّا رَسُولُ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Ідіть до Фірауна й скажіть: «Господь світів послав нас,

Ayah: 17

أَنۡ أَرۡسِلۡ مَعَنَا بَنِيٓ إِسۡرَٰٓءِيلَ

щоб ти відпустив із нами синів Ісраїля!»

Ayah: 18

قَالَ أَلَمۡ نُرَبِّكَ فِينَا وَلِيدٗا وَلَبِثۡتَ فِينَا مِنۡ عُمُرِكَ سِنِينَ

[Фіраун] сказав: «Чи не ми виховували тебе з дитинства? Чи не серед нас ти пробув багато років,

Ayah: 19

وَفَعَلۡتَ فَعۡلَتَكَ ٱلَّتِي فَعَلۡتَ وَأَنتَ مِنَ ٱلۡكَٰفِرِينَ

а потім зробив те, що зробив? Ти — один із невдячних!»[CCLXXX]

[CCLXXX] «Зробив те, що зробив» — ідеться про вбивство єгиптянина.

Ayah: 20

قَالَ فَعَلۡتُهَآ إِذٗا وَأَنَا۠ مِنَ ٱلضَّآلِّينَ

[Муса] відповів: «Я зробив це, коли ще блукав в омані,

Ayah: 21

فَفَرَرۡتُ مِنكُمۡ لَمَّا خِفۡتُكُمۡ فَوَهَبَ لِي رَبِّي حُكۡمٗا وَجَعَلَنِي مِنَ ٱلۡمُرۡسَلِينَ

я втік звідси, коли злякався вас, але мій Господь дарував мені розсуд та зробив мене посланцем!

Ayah: 22

وَتِلۡكَ نِعۡمَةٞ تَمُنُّهَا عَلَيَّ أَنۡ عَبَّدتَّ بَنِيٓ إِسۡرَٰٓءِيلَ

А милість, якою ти мені дорікаєш — те, що ти зробив синів Ісраїля рабами!»

Ayah: 23

قَالَ فِرۡعَوۡنُ وَمَا رَبُّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Фіраун сказав: «А що таке Господь світів?»

Ayah: 24

قَالَ رَبُّ ٱلسَّمَٰوَٰتِ وَٱلۡأَرۡضِ وَمَا بَيۡنَهُمَآۖ إِن كُنتُم مُّوقِنِينَ

[Муса] відповів: «Господь небес, землі й того, що між ними, якщо ви впевнені!»

Ayah: 25

قَالَ لِمَنۡ حَوۡلَهُۥٓ أَلَا تَسۡتَمِعُونَ

Тоді [Фіраун] сказав тим, хто був поруч: «Ви чуєте?!»

Ayah: 26

قَالَ رَبُّكُمۡ وَرَبُّ ءَابَآئِكُمُ ٱلۡأَوَّلِينَ

[Муса] сказав: «Ваш Господь і Господь ваших прабатьків!»

Ayah: 27

قَالَ إِنَّ رَسُولَكُمُ ٱلَّذِيٓ أُرۡسِلَ إِلَيۡكُمۡ لَمَجۡنُونٞ

[Фіраун] сказав: «Воістину, посланець, якого послано до вас — божевільний!»

Ayah: 28

قَالَ رَبُّ ٱلۡمَشۡرِقِ وَٱلۡمَغۡرِبِ وَمَا بَيۡنَهُمَآۖ إِن كُنتُمۡ تَعۡقِلُونَ

[Муса] сказав: «Господь сходу, заходу й того, що між ними, якщо ви розумієте!»

Ayah: 29

قَالَ لَئِنِ ٱتَّخَذۡتَ إِلَٰهًا غَيۡرِي لَأَجۡعَلَنَّكَ مِنَ ٱلۡمَسۡجُونِينَ

[Фіраун] сказав: «Якщо ти поклонятимешся замість мене іншому богу, я кину тебе до в’язниці!»

Ayah: 30

قَالَ أَوَلَوۡ جِئۡتُكَ بِشَيۡءٖ مُّبِينٖ

[Муса] спитав: «А якщо я покажу тобі щось дійсне?»

Ayah: 31

قَالَ فَأۡتِ بِهِۦٓ إِن كُنتَ مِنَ ٱلصَّٰدِقِينَ

[Фіраун] відповів: «Покажи це, якщо ти правдивий!»

Ayah: 32

فَأَلۡقَىٰ عَصَاهُ فَإِذَا هِيَ ثُعۡبَانٞ مُّبِينٞ

Той кинув свою палицю й вона стала справжнім змієм!

Ayah: 33

وَنَزَعَ يَدَهُۥ فَإِذَا هِيَ بَيۡضَآءُ لِلنَّٰظِرِينَ

Він витягнув свою руку й вона стала чистою для тих, хто дивився на неї!

Ayah: 34

قَالَ لِلۡمَلَإِ حَوۡلَهُۥٓ إِنَّ هَٰذَا لَسَٰحِرٌ عَلِيمٞ

Наближені [Фірауна] сказали: «Воістину, він — знаючий чаклун!

Ayah: 35

يُرِيدُ أَن يُخۡرِجَكُم مِّنۡ أَرۡضِكُم بِسِحۡرِهِۦ فَمَاذَا تَأۡمُرُونَ

Він прагне вигнати вас із землі вашої! Що ж ви порадите?»

Ayah: 36

قَالُوٓاْ أَرۡجِهۡ وَأَخَاهُ وَٱبۡعَثۡ فِي ٱلۡمَدَآئِنِ حَٰشِرِينَ

Інші відповіли: «Дай час йому та його брату, й розішли по містах вісників,

Ayah: 37

يَأۡتُوكَ بِكُلِّ سَحَّارٍ عَلِيمٖ

які приведуть до тебе всіх знаючих чаклунів!»

Ayah: 38

فَجُمِعَ ٱلسَّحَرَةُ لِمِيقَٰتِ يَوۡمٖ مَّعۡلُومٖ

Усіх чаклунів зібрали у визначений час, у визначений день.

Ayah: 39

وَقِيلَ لِلنَّاسِ هَلۡ أَنتُم مُّجۡتَمِعُونَ

Людей спитали: «Чи ви зібралися?

Ayah: 40

لَعَلَّنَا نَتَّبِعُ ٱلسَّحَرَةَ إِن كَانُواْ هُمُ ٱلۡغَٰلِبِينَ

Можливо, нам слід піти за чаклунами, якщо вони переможуть».

Ayah: 41

فَلَمَّا جَآءَ ٱلسَّحَرَةُ قَالُواْ لِفِرۡعَوۡنَ أَئِنَّ لَنَا لَأَجۡرًا إِن كُنَّا نَحۡنُ ٱلۡغَٰلِبِينَ

Коли прийшли чаклуни, то запитали у Фірауна: «Чи буде для нас винагорода, якщо ми переможемо?»

Ayah: 42

قَالَ نَعَمۡ وَإِنَّكُمۡ إِذٗا لَّمِنَ ٱلۡمُقَرَّبِينَ

Той відповів: «Так, і ви будете одними з наближених!»

Ayah: 43

قَالَ لَهُم مُّوسَىٰٓ أَلۡقُواْ مَآ أَنتُم مُّلۡقُونَ

Муса сказав їм: «Тож кидайте, що маєте кидати!»

Ayah: 44

فَأَلۡقَوۡاْ حِبَالَهُمۡ وَعِصِيَّهُمۡ وَقَالُواْ بِعِزَّةِ فِرۡعَوۡنَ إِنَّا لَنَحۡنُ ٱلۡغَٰلِبُونَ

Вони кинули свої мотузки й палиці та сказали: «Присягаємося могутністю Фірауна, що ми неодмінно переможемо!»

Ayah: 45

فَأَلۡقَىٰ مُوسَىٰ عَصَاهُ فَإِذَا هِيَ تَلۡقَفُ مَا يَأۡفِكُونَ

Муса кинув свою палицю. І вона проковтнула те, що вони вигадували!

Ayah: 46

فَأُلۡقِيَ ٱلسَّحَرَةُ سَٰجِدِينَ

Тоді чаклуни впали ниць.

Ayah: 47

قَالُوٓاْ ءَامَنَّا بِرَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Вони сказали: «Ми увірували в Господа світів,

Ayah: 48

رَبِّ مُوسَىٰ وَهَٰرُونَ

Господа Муси та Гаруна!»

Ayah: 49

قَالَ ءَامَنتُمۡ لَهُۥ قَبۡلَ أَنۡ ءَاذَنَ لَكُمۡۖ إِنَّهُۥ لَكَبِيرُكُمُ ٱلَّذِي عَلَّمَكُمُ ٱلسِّحۡرَ فَلَسَوۡفَ تَعۡلَمُونَۚ لَأُقَطِّعَنَّ أَيۡدِيَكُمۡ وَأَرۡجُلَكُم مِّنۡ خِلَٰفٖ وَلَأُصَلِّبَنَّكُمۡ أَجۡمَعِينَ

[Фіраун] сказав: «Невже ви довірилися йому без мого дозволу?! Воістину, він — ваш наставник, який навчив вас чарів! Я накажу відрубати вам руки й ноги та розіп’ята вас усіх!»

Ayah: 50

قَالُواْ لَا ضَيۡرَۖ إِنَّآ إِلَىٰ رَبِّنَا مُنقَلِبُونَ

Ті відповіли: «Не буде в цьому лиха! Воістину, ми повернемося до Господа свого!

Ayah: 51

إِنَّا نَطۡمَعُ أَن يَغۡفِرَ لَنَا رَبُّنَا خَطَٰيَٰنَآ أَن كُنَّآ أَوَّلَ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ

Ми сподіваємося, що Він простить нам гріхи наші за те, що ми стали першими віруючими!»

Ayah: 52

۞ وَأَوۡحَيۡنَآ إِلَىٰ مُوسَىٰٓ أَنۡ أَسۡرِ بِعِبَادِيٓ إِنَّكُم مُّتَّبَعُونَ

Ми відкрили Мусі: «Вийди вночі разом із Моїми рабами, адже вас будуть переслідувати!»

Ayah: 53

فَأَرۡسَلَ فِرۡعَوۡنُ فِي ٱلۡمَدَآئِنِ حَٰشِرِينَ

Фіраун послав глашатаїв до всіх міст:

Ayah: 54

إِنَّ هَٰٓؤُلَآءِ لَشِرۡذِمَةٞ قَلِيلُونَ

«Воістину, цих людей небагато![CCLXXXI]

[CCLXXXI] Ідеться про синів Ісраїля.

Ayah: 55

وَإِنَّهُمۡ لَنَا لَغَآئِظُونَ

Вони розлютили нас!

Ayah: 56

وَإِنَّا لَجَمِيعٌ حَٰذِرُونَ

Воістину, ми всі маємо бути напоготові!»

Ayah: 57

فَأَخۡرَجۡنَٰهُم مِّن جَنَّٰتٖ وَعُيُونٖ

Ми відібрали в них сади й джерела,

Ayah: 58

وَكُنُوزٖ وَمَقَامٖ كَرِيمٖ

скарби та прекрасні місця!

Ayah: 59

كَذَٰلِكَۖ وَأَوۡرَثۡنَٰهَا بَنِيٓ إِسۡرَٰٓءِيلَ

Так! Ми передали це все синам Ісраїля.

Ayah: 60

فَأَتۡبَعُوهُم مُّشۡرِقِينَ

На світанку вони рушили за ними.

Ayah: 61

فَلَمَّا تَرَٰٓءَا ٱلۡجَمۡعَانِ قَالَ أَصۡحَٰبُ مُوسَىٰٓ إِنَّا لَمُدۡرَكُونَ

Коли дві групи побачили одна одну, прибічники Муси сказали: «Воістину, нас упіймають!»

Ayah: 62

قَالَ كَلَّآۖ إِنَّ مَعِيَ رَبِّي سَيَهۡدِينِ

Той сказав: «Ні! Воістину, зі мною Господь мій, Який вкаже мені прямий шлях!»

Ayah: 63

فَأَوۡحَيۡنَآ إِلَىٰ مُوسَىٰٓ أَنِ ٱضۡرِب بِّعَصَاكَ ٱلۡبَحۡرَۖ فَٱنفَلَقَ فَكَانَ كُلُّ فِرۡقٖ كَٱلطَّوۡدِ ٱلۡعَظِيمِ

Тоді Ми відкрили Мусі: «Удар своєю палицею по морю!» Воно розділилося, а кожна частина була наче висока гора!

Ayah: 64

وَأَزۡلَفۡنَا ثَمَّ ٱلۡأٓخَرِينَ

Ми дозволили наблизитися іншим,

Ayah: 65

وَأَنجَيۡنَا مُوسَىٰ وَمَن مَّعَهُۥٓ أَجۡمَعِينَ

а потім урятували Мусу та всіх, хто був із ним.

Ayah: 66

ثُمَّ أَغۡرَقۡنَا ٱلۡأٓخَرِينَ

А тих інших Ми втопили.

Ayah: 67

إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةٗۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ

Воістину, в цьому — знамення, але більшість із них не вірує.

Ayah: 68

وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!

Ayah: 69

وَٱتۡلُ عَلَيۡهِمۡ نَبَأَ إِبۡرَٰهِيمَ

Прочитай їм історію про Ібрагіма.

Ayah: 70

إِذۡ قَالَ لِأَبِيهِ وَقَوۡمِهِۦ مَا تَعۡبُدُونَ

Ось він сказав батькові та своєму народові: «Кому ви поклоняєтеся?»

Ayah: 71

قَالُواْ نَعۡبُدُ أَصۡنَامٗا فَنَظَلُّ لَهَا عَٰكِفِينَ

Ті сказали: «Ми поклоняємося ідолам та цілком віддані їм!»

Ayah: 72

قَالَ هَلۡ يَسۡمَعُونَكُمۡ إِذۡ تَدۡعُونَ

Він спитав: «Невже вони чують вас, коли ви кличете їх,

Ayah: 73

أَوۡ يَنفَعُونَكُمۡ أَوۡ يَضُرُّونَ

приносять вам користь чи завдають лиха?»

Ayah: 74

قَالُواْ بَلۡ وَجَدۡنَآ ءَابَآءَنَا كَذَٰلِكَ يَفۡعَلُونَ

Ті сказали: «Але ми знаємо, що це робили наші батьки!»

Ayah: 75

قَالَ أَفَرَءَيۡتُم مَّا كُنتُمۡ تَعۡبُدُونَ

[Ібрагім] сказав: «Чи бачили ви, чому поклоняєтеся

Ayah: 76

أَنتُمۡ وَءَابَآؤُكُمُ ٱلۡأَقۡدَمُونَ

ви та ваші прабатьки?

Ayah: 77

فَإِنَّهُمۡ عَدُوّٞ لِّيٓ إِلَّا رَبَّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Це все Мої вороги, крім Господа світів,

Ayah: 78

ٱلَّذِي خَلَقَنِي فَهُوَ يَهۡدِينِ

Який мене створив і веде прямим шляхом;

Ayah: 79

وَٱلَّذِي هُوَ يُطۡعِمُنِي وَيَسۡقِينِ

Який мене годує та поїть,

Ayah: 80

وَإِذَا مَرِضۡتُ فَهُوَ يَشۡفِينِ

зцілює мене, коли я хворію;

Ayah: 81

وَٱلَّذِي يُمِيتُنِي ثُمَّ يُحۡيِينِ

Який умертвить мене, а потім оживить;

Ayah: 82

وَٱلَّذِيٓ أَطۡمَعُ أَن يَغۡفِرَ لِي خَطِيٓـَٔتِي يَوۡمَ ٱلدِّينِ

Який, сподіваюсь, в Судний День простить мої гріхи!

Ayah: 83

رَبِّ هَبۡ لِي حُكۡمٗا وَأَلۡحِقۡنِي بِٱلصَّٰلِحِينَ

Господи! Даруй Мені знання та возз’єднай мене з праведниками!

Ayah: 84

وَٱجۡعَل لِّي لِسَانَ صِدۡقٖ فِي ٱلۡأٓخِرِينَ

Залиш про мене добру славу в наступних поколіннях!

Ayah: 85

وَٱجۡعَلۡنِي مِن وَرَثَةِ جَنَّةِ ٱلنَّعِيمِ

Зроби Мене одним зі спадкоємців саду блаженства!

Ayah: 86

وَٱغۡفِرۡ لِأَبِيٓ إِنَّهُۥ كَانَ مِنَ ٱلضَّآلِّينَ

І прости мого батька, бо він заблукав!

Ayah: 87

وَلَا تُخۡزِنِي يَوۡمَ يُبۡعَثُونَ

І не ганьби мене в День, коли всі воскреснуть,

Ayah: 88

يَوۡمَ لَا يَنفَعُ مَالٞ وَلَا بَنُونَ

День, коли не допоможе ні майно, ні діти,

Ayah: 89

إِلَّا مَنۡ أَتَى ٱللَّهَ بِقَلۡبٖ سَلِيمٖ

а лише чисте серце, з яким хтось прийде до Аллага!»

Ayah: 90

وَأُزۡلِفَتِ ٱلۡجَنَّةُ لِلۡمُتَّقِينَ

Рай наблизиться до богобоязливих,

Ayah: 91

وَبُرِّزَتِ ٱلۡجَحِيمُ لِلۡغَاوِينَ

а ті, які збилися зі шляху, ясно побачать пекло.

Ayah: 92

وَقِيلَ لَهُمۡ أَيۡنَ مَا كُنتُمۡ تَعۡبُدُونَ

Їх запитають: «Де ж ті, кому ви поклонялися

Ayah: 93

مِن دُونِ ٱللَّهِ هَلۡ يَنصُرُونَكُمۡ أَوۡ يَنتَصِرُونَ

замість Аллага? Невже вони допоможуть вам чи собі?»

Ayah: 94

فَكُبۡكِبُواْ فِيهَا هُمۡ وَٱلۡغَاوُۥنَ

Їх скинуть туди — разом із тими, які збилися зі шляху,

Ayah: 95

وَجُنُودُ إِبۡلِيسَ أَجۡمَعُونَ

а також всім військом Ібліса.

Ayah: 96

قَالُواْ وَهُمۡ فِيهَا يَخۡتَصِمُونَ

Сперечаючись, вони скажуть одне одному:

Ayah: 97

تَٱللَّهِ إِن كُنَّا لَفِي ضَلَٰلٖ مُّبِينٍ

«Клянемося Аллагом, ми були в явній омані,

Ayah: 98

إِذۡ نُسَوِّيكُم بِرَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

коли вважали вас рівними Господу світів!

Ayah: 99

وَمَآ أَضَلَّنَآ إِلَّا ٱلۡمُجۡرِمُونَ

Це грішники збили нас зі шляху,

Ayah: 100

فَمَا لَنَا مِن شَٰفِعِينَ

і немає в нас ні заступників,

Ayah: 101

وَلَا صَدِيقٍ حَمِيمٖ

ні близьких друзів.

Ayah: 102

فَلَوۡ أَنَّ لَنَا كَرَّةٗ فَنَكُونَ مِنَ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ

Якби ми могли повернутися, то були б віруючими!»

Ayah: 103

إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةٗۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ

Воістину, в цьому знамення! Але більшість із них не вірує!

Ayah: 104

وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!

Ayah: 105

كَذَّبَتۡ قَوۡمُ نُوحٍ ٱلۡمُرۡسَلِينَ

Народ Нуха вважав посланців брехунами.

Ayah: 106

إِذۡ قَالَ لَهُمۡ أَخُوهُمۡ نُوحٌ أَلَا تَتَّقُونَ

Ось їхній брат Нух сказав їм: «Невже ви не боїтесь?

Ayah: 107

إِنِّي لَكُمۡ رَسُولٌ أَمِينٞ

Я — посланець до вас, який гідний довіри!

Ayah: 108

فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ

Бійтесь Аллага й коріться мені!

Ayah: 109

وَمَآ أَسۡـَٔلُكُمۡ عَلَيۡهِ مِنۡ أَجۡرٍۖ إِنۡ أَجۡرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів!

Ayah: 110

فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ

Бійтесь Аллага й коріться мені!»

Ayah: 111

۞ قَالُوٓاْ أَنُؤۡمِنُ لَكَ وَٱتَّبَعَكَ ٱلۡأَرۡذَلُونَ

Ті відповіли: «Невже ми повіримо тобі, якщо за тобою пішли найжалюгідніші?»

Ayah: 112

قَالَ وَمَا عِلۡمِي بِمَا كَانُواْ يَعۡمَلُونَ

Він сказав: «Не мені знати про те, що вони роблять.

Ayah: 113

إِنۡ حِسَابُهُمۡ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّيۖ لَوۡ تَشۡعُرُونَ

Їм відплатить тільки Аллаг, якби ви тільки знали про це!

Ayah: 114

وَمَآ أَنَا۠ بِطَارِدِ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ

А я не проганятиму віруючих.

Ayah: 115

إِنۡ أَنَا۠ إِلَّا نَذِيرٞ مُّبِينٞ

Адже я — тільки ясний застерігач!»

Ayah: 116

قَالُواْ لَئِن لَّمۡ تَنتَهِ يَٰنُوحُ لَتَكُونَنَّ مِنَ ٱلۡمَرۡجُومِينَ

Вони сказали: «Нуху! Якщо ти не припиниш, то будеш одним із каменованих!»

Ayah: 117

قَالَ رَبِّ إِنَّ قَوۡمِي كَذَّبُونِ

Він сказав: «Господи! Воістину, мій народ визнав мене за брехуна!

Ayah: 118

فَٱفۡتَحۡ بَيۡنِي وَبَيۡنَهُمۡ فَتۡحٗا وَنَجِّنِي وَمَن مَّعِيَ مِنَ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ

Тож розсуди між нами та врятуй мене й тих віруючих, які зі мною!»

Ayah: 119

فَأَنجَيۡنَٰهُ وَمَن مَّعَهُۥ فِي ٱلۡفُلۡكِ ٱلۡمَشۡحُونِ

Ми врятували його й тих, хто був із ним, у переповненому ковчегу,

Ayah: 120

ثُمَّ أَغۡرَقۡنَا بَعۡدُ ٱلۡبَاقِينَ

а потім утопили всіх інших!

Ayah: 121

إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةٗۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ

Воістину, в цьому — знамення! Але ж більшість із них не вірує!

Ayah: 122

وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ

Воістину, Твій Господь — Всемогутній, Милосердний!

Ayah: 123

كَذَّبَتۡ عَادٌ ٱلۡمُرۡسَلِينَ

Адити визнали посланців брехунами.

Ayah: 124

إِذۡ قَالَ لَهُمۡ أَخُوهُمۡ هُودٌ أَلَا تَتَّقُونَ

Ось їхній брат Гуд сказав їм: «Невже ви не боїтесь?

Ayah: 125

إِنِّي لَكُمۡ رَسُولٌ أَمِينٞ

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри!

Ayah: 126

فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ

Бійтесь Аллага й коріться мені!

Ayah: 127

وَمَآ أَسۡـَٔلُكُمۡ عَلَيۡهِ مِنۡ أَجۡرٍۖ إِنۡ أَجۡرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів!

Ayah: 128

أَتَبۡنُونَ بِكُلِّ رِيعٍ ءَايَةٗ تَعۡبَثُونَ

Невже ви будете марно ставити знаки на кожному пагорбі[CCLXXXII]

[CCLXXXII] Ібн Касір пояснює цей аят так: демонструючи свою силу, адити зводили на придорожніх пагорбах високі будівлі. Насправді в цьому не було потреби, тому ця справа була марною.

Ayah: 129

وَتَتَّخِذُونَ مَصَانِعَ لَعَلَّكُمۡ تَخۡلُدُونَ

й зводити високі споруди, наче ви житимете вічно,

Ayah: 130

وَإِذَا بَطَشۡتُم بَطَشۡتُمۡ جَبَّارِينَ

й чинити насильство над людьми, як тирани?

Ayah: 131

فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ

Бійтесь Аллага й коріться мені,

Ayah: 132

وَٱتَّقُواْ ٱلَّذِيٓ أَمَدَّكُم بِمَا تَعۡلَمُونَ

Бійтеся Того, Хто допоміг вам тим, що вам відомо:

Ayah: 133

أَمَدَّكُم بِأَنۡعَٰمٖ وَبَنِينَ

допоміг вам худобою та синами,

Ayah: 134

وَجَنَّٰتٖ وَعُيُونٍ

садами та джерелами!

Ayah: 135

إِنِّيٓ أَخَافُ عَلَيۡكُمۡ عَذَابَ يَوۡمٍ عَظِيمٖ

І я боюся, що вас спіткає кара у Великий День!»

Ayah: 136

قَالُواْ سَوَآءٌ عَلَيۡنَآ أَوَعَظۡتَ أَمۡ لَمۡ تَكُن مِّنَ ٱلۡوَٰعِظِينَ

Ті відповіли: «Байдуже нам, чи ти будеш нас повчати, чи ти не будеш із тими, які повчають.

Ayah: 137

إِنۡ هَٰذَآ إِلَّا خُلُقُ ٱلۡأَوَّلِينَ

Це лише звичаї давніх поколінь

Ayah: 138

وَمَا نَحۡنُ بِمُعَذَّبِينَ

і ми не будемо покарані!»

Ayah: 139

فَكَذَّبُوهُ فَأَهۡلَكۡنَٰهُمۡۚ إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةٗۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ

Вони вважали його брехуном, тож Ми знищили їх! Воістину, в цьому — знамення! Але ж більшість із них не вірує!

Ayah: 140

وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!

Ayah: 141

كَذَّبَتۡ ثَمُودُ ٱلۡمُرۡسَلِينَ

Самудити вважали посланців брехунами.

Ayah: 142

إِذۡ قَالَ لَهُمۡ أَخُوهُمۡ صَٰلِحٌ أَلَا تَتَّقُونَ

Ось їхній брат Саліх сказав їм: «Невже ви не боїтесь?

Ayah: 143

إِنِّي لَكُمۡ رَسُولٌ أَمِينٞ

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри!

Ayah: 144

فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ

Бійтесь Аллага й коріться мені!

Ayah: 145

وَمَآ أَسۡـَٔلُكُمۡ عَلَيۡهِ مِنۡ أَجۡرٍۖ إِنۡ أَجۡرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів!

Ayah: 146

أَتُتۡرَكُونَ فِي مَا هَٰهُنَآ ءَامِنِينَ

Невже вас залишать у безпеці серед усього, що тут:

Ayah: 147

فِي جَنَّٰتٖ وَعُيُونٖ

садів і джерел,

Ayah: 148

وَزُرُوعٖ وَنَخۡلٖ طَلۡعُهَا هَضِيمٞ

посівів та пальм із ніжними плодами,

Ayah: 149

وَتَنۡحِتُونَ مِنَ ٱلۡجِبَالِ بُيُوتٗا فَٰرِهِينَ

й ви будете вправно висікати житла в горах?

Ayah: 150

فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ

Бійтесь Аллага й коріться мені,

Ayah: 151

وَلَا تُطِيعُوٓاْ أَمۡرَ ٱلۡمُسۡرِفِينَ

і не коріться наказу злочинців,

Ayah: 152

ٱلَّذِينَ يُفۡسِدُونَ فِي ٱلۡأَرۡضِ وَلَا يُصۡلِحُونَ

які поширюють безчестя на землі й нічого не покращують».

Ayah: 153

قَالُوٓاْ إِنَّمَآ أَنتَ مِنَ ٱلۡمُسَحَّرِينَ

Ті відповіли: «Ти лише один із зачарованих,

Ayah: 154

مَآ أَنتَ إِلَّا بَشَرٞ مِّثۡلُنَا فَأۡتِ بِـَٔايَةٍ إِن كُنتَ مِنَ ٱلصَّٰدِقِينَ

така сама людина, як і ми. Покажи нам знамення, якщо ти один із правдивих!»

Ayah: 155

قَالَ هَٰذِهِۦ نَاقَةٞ لَّهَا شِرۡبٞ وَلَكُمۡ شِرۡبُ يَوۡمٖ مَّعۡلُومٖ

Той сказав: «Ось воно — верблюдиця! Вона питиме воду і ви питимете воду у визначені дні!

Ayah: 156

وَلَا تَمَسُّوهَا بِسُوٓءٖ فَيَأۡخُذَكُمۡ عَذَابُ يَوۡمٍ عَظِيمٖ

Не завдавайте їй шкоди, інакше спіткає вас кара у Великий День!»

Ayah: 157

فَعَقَرُوهَا فَأَصۡبَحُواْ نَٰدِمِينَ

Вони підрізали її жили й пошкодували про це!

Ayah: 158

فَأَخَذَهُمُ ٱلۡعَذَابُۚ إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةٗۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ

Спіткала їх кара! Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує!

Ayah: 159

وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!

Ayah: 160

كَذَّبَتۡ قَوۡمُ لُوطٍ ٱلۡمُرۡسَلِينَ

Народ Люта вважав посланців за брехунів.

Ayah: 161

إِذۡ قَالَ لَهُمۡ أَخُوهُمۡ لُوطٌ أَلَا تَتَّقُونَ

Ось їхній брат Лют сказав їм: «Невже ви не боїтесь?

Ayah: 162

إِنِّي لَكُمۡ رَسُولٌ أَمِينٞ

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри!

Ayah: 163

فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ

Бійтесь Аллага й коріться мені!

Ayah: 164

وَمَآ أَسۡـَٔلُكُمۡ عَلَيۡهِ مِنۡ أَجۡرٍۖ إِنۡ أَجۡرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів!

Ayah: 165

أَتَأۡتُونَ ٱلذُّكۡرَانَ مِنَ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Невже ви ходитимете до чоловіків зі світів,[CCLXXXIII]

[CCLXXXIII] «Зі світів» — чоловіків не лише з народу Люта, а взагалі, «синів Адама», як пояснюють коментатори (ат-Табарі та аль-Багаві).

Ayah: 166

وَتَذَرُونَ مَا خَلَقَ لَكُمۡ رَبُّكُم مِّنۡ أَزۡوَٰجِكُمۚ بَلۡ أَنتُمۡ قَوۡمٌ عَادُونَ

залишаючи дружин, створених для вас Господом вашим? Та ж ні, ви — злочинний народ!»

Ayah: 167

قَالُواْ لَئِن لَّمۡ تَنتَهِ يَٰلُوطُ لَتَكُونَنَّ مِنَ ٱلۡمُخۡرَجِينَ

Ті відповіли: «Люте! Якщо ти не припиниш, то будеш одним із вигнанців!»

Ayah: 168

قَالَ إِنِّي لِعَمَلِكُم مِّنَ ٱلۡقَالِينَ

Він сказав: «Я — один із тих, кому ненависні вчинки ваші!

Ayah: 169

رَبِّ نَجِّنِي وَأَهۡلِي مِمَّا يَعۡمَلُونَ

Господи! Врятуй мене й родину мою від того, що роблять вони!»

Ayah: 170

فَنَجَّيۡنَٰهُ وَأَهۡلَهُۥٓ أَجۡمَعِينَ

Ми врятували його та його родину — всіх,

Ayah: 171

إِلَّا عَجُوزٗا فِي ٱلۡغَٰبِرِينَ

окрім старої дружини, яка лишилася позаду.

Ayah: 172

ثُمَّ دَمَّرۡنَا ٱلۡأٓخَرِينَ

Усіх інших Ми знищили,

Ayah: 173

وَأَمۡطَرۡنَا عَلَيۡهِم مَّطَرٗاۖ فَسَآءَ مَطَرُ ٱلۡمُنذَرِينَ

проливши на них дощ. Який поганий цей дощ для тих, кого застерігали!

Ayah: 174

إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةٗۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ

Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує!

Ayah: 175

وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!

Ayah: 176

كَذَّبَ أَصۡحَٰبُ لۡـَٔيۡكَةِ ٱلۡمُرۡسَلِينَ

Жителі аль-Айкі вважали посланців брехунами.[CCLXXXIV]

[CCLXXXIV] Аль-Айка — селище в Мад’яні, де жив народ Шуейба.

Ayah: 177

إِذۡ قَالَ لَهُمۡ شُعَيۡبٌ أَلَا تَتَّقُونَ

Ось їхній брат Шуейб сказав їм: «Невже ви не боїтесь?

Ayah: 178

إِنِّي لَكُمۡ رَسُولٌ أَمِينٞ

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри!

Ayah: 179

فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ

Бійтесь Аллага й коріться мені!

Ayah: 180

وَمَآ أَسۡـَٔلُكُمۡ عَلَيۡهِ مِنۡ أَجۡرٍۖ إِنۡ أَجۡرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів!

Ayah: 181

۞ أَوۡفُواْ ٱلۡكَيۡلَ وَلَا تَكُونُواْ مِنَ ٱلۡمُخۡسِرِينَ

Наповнюйте міру справедливо й не будьте з тих, які завдають іншим збитків.

Ayah: 182

وَزِنُواْ بِٱلۡقِسۡطَاسِ ٱلۡمُسۡتَقِيمِ

І зважуйте на точних терезах!

Ayah: 183

وَلَا تَبۡخَسُواْ ٱلنَّاسَ أَشۡيَآءَهُمۡ وَلَا تَعۡثَوۡاْ فِي ٱلۡأَرۡضِ مُفۡسِدِينَ

Не применшуйте того, що належить людям, і не поширюйте безчестя на землі!

Ayah: 184

وَٱتَّقُواْ ٱلَّذِي خَلَقَكُمۡ وَٱلۡجِبِلَّةَ ٱلۡأَوَّلِينَ

Бійтеся Того, Хто створив і вас, і перші покоління!»

Ayah: 185

قَالُوٓاْ إِنَّمَآ أَنتَ مِنَ ٱلۡمُسَحَّرِينَ

Ті відповіли: «Ти тільки один із зачарованих,

Ayah: 186

وَمَآ أَنتَ إِلَّا بَشَرٞ مِّثۡلُنَا وَإِن نَّظُنُّكَ لَمِنَ ٱلۡكَٰذِبِينَ

така сама людина, як і ми. Тож ми думаємо, що ти — брехун!

Ayah: 187

فَأَسۡقِطۡ عَلَيۡنَا كِسَفٗا مِّنَ ٱلسَّمَآءِ إِن كُنتَ مِنَ ٱلصَّٰدِقِينَ

Скинь на нас шматок неба, якщо ти правдивий!»

Ayah: 188

قَالَ رَبِّيٓ أَعۡلَمُ بِمَا تَعۡمَلُونَ

Той сказав: «Мій Господь краще знає те, що ви робите!»

Ayah: 189

فَكَذَّبُوهُ فَأَخَذَهُمۡ عَذَابُ يَوۡمِ ٱلظُّلَّةِۚ إِنَّهُۥ كَانَ عَذَابَ يَوۡمٍ عَظِيمٍ

Вони визнали його за брехуна і їх вразила кара — у День Тіні! Такою була кара Великого Дня![CCLXXXV]

[CCLXXXV] «День Тіні» («йаум аз-зулля») — як відзначає ат-Табарі та інші тлумачі, народ Шуейба був знищений вогняною хмарою.

Ayah: 190

إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةٗۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ

Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує!

Ayah: 191

وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!

Ayah: 192

وَإِنَّهُۥ لَتَنزِيلُ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

А це — зіслане Господом світів.[CCLXXXVI]

[CCLXXXVI] Ідеться про Коран.

Ayah: 193

نَزَلَ بِهِ ٱلرُّوحُ ٱلۡأَمِينُ

Вірний Дух зійшов із ним

Ayah: 194

عَلَىٰ قَلۡبِكَ لِتَكُونَ مِنَ ٱلۡمُنذِرِينَ

на твоє серце, щоб ти був одним із застерігачів.

Ayah: 195

بِلِسَانٍ عَرَبِيّٖ مُّبِينٖ

[Зіслане] арабською мовою, зрозумілою!

Ayah: 196

وَإِنَّهُۥ لَفِي زُبُرِ ٱلۡأَوَّلِينَ

Міститься воно в сувоях давніх народів.

Ayah: 197

أَوَلَمۡ يَكُن لَّهُمۡ ءَايَةً أَن يَعۡلَمَهُۥ عُلَمَٰٓؤُاْ بَنِيٓ إِسۡرَٰٓءِيلَ

Чи не є знаменням для них те, що його знають учені синів Ісраїля?[CCLXXXVII]

[CCLXXXVII] Ат-Табарі зазначає, що йдеться про освічених юдеїв, які навернулися до ісламу (наприклад, Абд Аллаг бін Саляма).

Ayah: 198

وَلَوۡ نَزَّلۡنَٰهُ عَلَىٰ بَعۡضِ ٱلۡأَعۡجَمِينَ

Якби Ми зіслали його комусь із чужинців,

Ayah: 199

فَقَرَأَهُۥ عَلَيۡهِم مَّا كَانُواْ بِهِۦ مُؤۡمِنِينَ

і він прочитав це для них, то вони б не увірували!

Ayah: 200

كَذَٰلِكَ سَلَكۡنَٰهُ فِي قُلُوبِ ٱلۡمُجۡرِمِينَ

Так Ми вкладаємо [багатобожжя] у серця грішників![CCLXXXVIII]

[CCLXXXVIII] Інтерполяція — згідно з коментарем аль-Багаві, який посилається на ібн Аббаса, Хасана, Муджагіда та інших перших тлумачів.

Ayah: 201

لَا يُؤۡمِنُونَ بِهِۦ حَتَّىٰ يَرَوُاْ ٱلۡعَذَابَ ٱلۡأَلِيمَ

Вони не увірують у нього, доки не побачать болісної кари!

Ayah: 202

فَيَأۡتِيَهُم بَغۡتَةٗ وَهُمۡ لَا يَشۡعُرُونَ

Вона вразить їх зненацька, так, що вони й не відчують цього!

Ayah: 203

فَيَقُولُواْ هَلۡ نَحۡنُ مُنظَرُونَ

Тоді вони запитають: «Чи не буде нам відстрочки?»

Ayah: 204

أَفَبِعَذَابِنَا يَسۡتَعۡجِلُونَ

Невже вони намагаються прискорити Нашу кару?

Ayah: 205

أَفَرَءَيۡتَ إِن مَّتَّعۡنَٰهُمۡ سِنِينَ

Чи ти знаєш, що коли Ми дозволимо їм користуватися благами довгі роки,

Ayah: 206

ثُمَّ جَآءَهُم مَّا كَانُواْ يُوعَدُونَ

а потім до них прийде те, що їм обіцяно,

Ayah: 207

مَآ أَغۡنَىٰ عَنۡهُم مَّا كَانُواْ يُمَتَّعُونَ

то блага, якими вони користувалися, ніяк не допоможуть їм?

Ayah: 208

وَمَآ أَهۡلَكۡنَا مِن قَرۡيَةٍ إِلَّا لَهَا مُنذِرُونَ

Ми не знищували жодного селища, де б не було перед цим застерігачів

Ayah: 209

ذِكۡرَىٰ وَمَا كُنَّا ظَٰلِمِينَ

із настановою. І Ми не були несправедливі!

Ayah: 210

وَمَا تَنَزَّلَتۡ بِهِ ٱلشَّيَٰطِينُ

Шайтани не сходили з ним,[CCLXXXIX]

[CCLXXXIX] Ідеться про Коран.

Ayah: 211

وَمَا يَنۢبَغِي لَهُمۡ وَمَا يَسۡتَطِيعُونَ

це не личить їм, і неспроможні вони на це!

Ayah: 212

إِنَّهُمۡ عَنِ ٱلسَّمۡعِ لَمَعۡزُولُونَ

Усунено їх від слухання його!

Ayah: 213

فَلَا تَدۡعُ مَعَ ٱللَّهِ إِلَٰهًا ءَاخَرَ فَتَكُونَ مِنَ ٱلۡمُعَذَّبِينَ

Не звертайся замість Аллага до іншого бога, інакше будеш серед покараних.

Ayah: 214

وَأَنذِرۡ عَشِيرَتَكَ ٱلۡأَقۡرَبِينَ

Застерігай своїх найближчих родичів!

Ayah: 215

وَٱخۡفِضۡ جَنَاحَكَ لِمَنِ ٱتَّبَعَكَ مِنَ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ

Накрий своїм крилом віруючих, які пішли за тобою.[CCXC]

[CCXC] Тобто «будь м’який із ними» (ат-Табарі).

Ayah: 216

فَإِنۡ عَصَوۡكَ فَقُلۡ إِنِّي بَرِيٓءٞ مِّمَّا تَعۡمَلُونَ

А якщо вони не послухають тебе, то скажи: «Я не причетний до того, що ви робите!»

Ayah: 217

وَتَوَكَّلۡ عَلَى ٱلۡعَزِيزِ ٱلرَّحِيمِ

І покладайся на Величного, Милосердного,

Ayah: 218

ٱلَّذِي يَرَىٰكَ حِينَ تَقُومُ

Який бачить тебе, коли ти звершуєш молитви,

Ayah: 219

وَتَقَلُّبَكَ فِي ٱلسَّٰجِدِينَ

і рухаєшся серед тих, які низько вклоняються.

Ayah: 220

إِنَّهُۥ هُوَ ٱلسَّمِيعُ ٱلۡعَلِيمُ

Воістину, Він — Всечуючий і Всезнаючий!

Ayah: 221

هَلۡ أُنَبِّئُكُمۡ عَلَىٰ مَن تَنَزَّلُ ٱلشَّيَٰطِينُ

Чи не розповісти вам про того, на кого сходять шайтани?

Ayah: 222

تَنَزَّلُ عَلَىٰ كُلِّ أَفَّاكٍ أَثِيمٖ

Вони сходять на кожного брехуна, грішника!

Ayah: 223

يُلۡقُونَ ٱلسَّمۡعَ وَأَكۡثَرُهُمۡ كَٰذِبُونَ

Вони переповідають підслухане, але ж насправді більшість із них – брехуни!

Ayah: 224

وَٱلشُّعَرَآءُ يَتَّبِعُهُمُ ٱلۡغَاوُۥنَ

А за поетами йдуть тільки ті, що збилися зі шляху.

Ayah: 225

أَلَمۡ تَرَ أَنَّهُمۡ فِي كُلِّ وَادٖ يَهِيمُونَ

Невже ти не бачиш, що вони блукають по всіх долинах[CCXCI]

[CCXCI] «Блукають по всіх долинах» — ібн Касір наводить різні тлумачення цього вислову. Наприклад: «багатослівні щодо кожної забавки», «[блукають] у кожних словах», «поет марно прославляє одних людей та марно принижує інших». Під «поетами» тут маються на увазі поети-багатобожники (ат-Табарі).

Ayah: 226

وَأَنَّهُمۡ يَقُولُونَ مَا لَا يَفۡعَلُونَ

і говорять те, чого не роблять?

Ayah: 227

إِلَّا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ وَعَمِلُواْ ٱلصَّٰلِحَٰتِ وَذَكَرُواْ ٱللَّهَ كَثِيرٗا وَٱنتَصَرُواْ مِنۢ بَعۡدِ مَا ظُلِمُواْۗ وَسَيَعۡلَمُ ٱلَّذِينَ ظَلَمُوٓاْ أَيَّ مُنقَلَبٖ يَنقَلِبُونَ

За винятком тих, які увірували, роблять добро, часто згадують Аллага й захищаються, коли з ними вчинили несправедливо. Скоро дізнаються ті, які чинять несправедливо, куди вони повернуться!