የይዘት ትርጉም ምዕራፍ ሱረቱ አል መዓሪጅ - የዩክሬንኛ ቋንቋ ትርጉም - በሚኻኢሎ ያቁቮቢች - የቅዱስ ቁርዓን ማህደር

Аль-Маарідж (Сходи)

አንቀጽ: 1

سَأَلَ سَآئِلُۢ بِعَذَابٖ وَاقِعٖ

Дехто запитав про кару, яка спіткає

አንቀጽ: 2

لِّلۡكَٰفِرِينَ لَيۡسَ لَهُۥ دَافِعٞ

невіруючих. Ніхто не зможе відвернути її

አንቀጽ: 3

مِّنَ ٱللَّهِ ذِي ٱلۡمَعَارِجِ

всупереч Аллагу, Володарю сходів!

አንቀጽ: 4

تَعۡرُجُ ٱلۡمَلَٰٓئِكَةُ وَٱلرُّوحُ إِلَيۡهِ فِي يَوۡمٖ كَانَ مِقۡدَارُهُۥ خَمۡسِينَ أَلۡفَ سَنَةٖ

Ангели і Дух сходять ними протягом дня, який триває п’ятдесят тисяч років.

አንቀጽ: 5

فَٱصۡبِرۡ صَبۡرٗا جَمِيلًا

Виявляй же гідне терпіння!

አንቀጽ: 6

إِنَّهُمۡ يَرَوۡنَهُۥ بَعِيدٗا

Вони бачать її далекою,

አንቀጽ: 7

وَنَرَىٰهُ قَرِيبٗا

а Ми бачимо її близькою![CDLVI]

[CDLVI] Про кару.

አንቀጽ: 8

يَوۡمَ تَكُونُ ٱلسَّمَآءُ كَٱلۡمُهۡلِ

У той День небо стане схожим на олійний осад,

አንቀጽ: 9

وَتَكُونُ ٱلۡجِبَالُ كَٱلۡعِهۡنِ

а гори — на вовну!

አንቀጽ: 10

وَلَا يَسۡـَٔلُ حَمِيمٌ حَمِيمٗا

Близький друг не звернеться до близького друга,

አንቀጽ: 11

يُبَصَّرُونَهُمۡۚ يَوَدُّ ٱلۡمُجۡرِمُ لَوۡ يَفۡتَدِي مِنۡ عَذَابِ يَوۡمِئِذِۭ بِبَنِيهِ

хоча вони й бачитимуть одне одного. У той День грішник захоче відкупитись від кари своїми синами,

አንቀጽ: 12

وَصَٰحِبَتِهِۦ وَأَخِيهِ

своєю дружиною та своїм братом,

አንቀጽ: 13

وَفَصِيلَتِهِ ٱلَّتِي تُـٔۡوِيهِ

та родом, який давав йому притулок,

አንቀጽ: 14

وَمَن فِي ٱلۡأَرۡضِ جَمِيعٗا ثُمَّ يُنجِيهِ

та всіма жителями землі — лише для того, щоб потім врятуватись!

አንቀጽ: 15

كَلَّآۖ إِنَّهَا لَظَىٰ

Ні! Це — полум’я,

አንቀጽ: 16

نَزَّاعَةٗ لِّلشَّوَىٰ

яке здирає шкіру з голови.

አንቀጽ: 17

تَدۡعُواْ مَنۡ أَدۡبَرَ وَتَوَلَّىٰ

Воно покличе тих, хто відвертався та йшов геть,

አንቀጽ: 18

وَجَمَعَ فَأَوۡعَىٰٓ

хто накопичував і ховав.

አንቀጽ: 19

۞ إِنَّ ٱلۡإِنسَٰنَ خُلِقَ هَلُوعًا

Воістину, людина створена нетерплячою!

አንቀጽ: 20

إِذَا مَسَّهُ ٱلشَّرُّ جَزُوعٗا

Коли торкнеться її зло, то вона впадає в неспокій,

አንቀጽ: 21

وَإِذَا مَسَّهُ ٱلۡخَيۡرُ مَنُوعًا

а коли торкнеться добро, то стає скупою,

አንቀጽ: 22

إِلَّا ٱلۡمُصَلِّينَ

окрім молільників,

አንቀጽ: 23

ٱلَّذِينَ هُمۡ عَلَىٰ صَلَاتِهِمۡ دَآئِمُونَ

які постійні в своїх молитвах,

አንቀጽ: 24

وَٱلَّذِينَ فِيٓ أَمۡوَٰلِهِمۡ حَقّٞ مَّعۡلُومٞ

які віддають зі свого майна відому частку

አንቀጽ: 25

لِّلسَّآئِلِ وَٱلۡمَحۡرُومِ

нужденному та знедоленому,

አንቀጽ: 26

وَٱلَّذِينَ يُصَدِّقُونَ بِيَوۡمِ ٱلدِّينِ

які вірують у Судний День

አንቀጽ: 27

وَٱلَّذِينَ هُم مِّنۡ عَذَابِ رَبِّهِم مُّشۡفِقُونَ

і які тремтять перед карою свого Господа, —

አንቀጽ: 28

إِنَّ عَذَابَ رَبِّهِمۡ غَيۡرُ مَأۡمُونٖ

воістину, не знайти безпеки від кари їхнього Господа! —

አንቀጽ: 29

وَٱلَّذِينَ هُمۡ لِفُرُوجِهِمۡ حَٰفِظُونَ

які закривають свою наготу від усіх,

አንቀጽ: 30

إِلَّا عَلَىٰٓ أَزۡوَٰجِهِمۡ أَوۡ مَا مَلَكَتۡ أَيۡمَٰنُهُمۡ فَإِنَّهُمۡ غَيۡرُ مَلُومِينَ

окрім дружин, і тих, ким оволоділи їхні правиці; їм не докорятимуть за це,

አንቀጽ: 31

فَمَنِ ٱبۡتَغَىٰ وَرَآءَ ذَٰلِكَ فَأُوْلَٰٓئِكَ هُمُ ٱلۡعَادُونَ

а хто прагне більшого, ті — порушники;

አንቀጽ: 32

وَٱلَّذِينَ هُمۡ لِأَمَٰنَٰتِهِمۡ وَعَهۡدِهِمۡ رَٰعُونَ

які зберігають довірене їм та угоди,

አንቀጽ: 33

وَٱلَّذِينَ هُم بِشَهَٰدَٰتِهِمۡ قَآئِمُونَ

які тримаються своїх свідчень

አንቀጽ: 34

وَٱلَّذِينَ هُمۡ عَلَىٰ صَلَاتِهِمۡ يُحَافِظُونَ

і які уважні до своїх молитов.

አንቀጽ: 35

أُوْلَٰٓئِكَ فِي جَنَّٰتٖ مُّكۡرَمُونَ

Саме на них чекає пошана в райських садах!

አንቀጽ: 36

فَمَالِ ٱلَّذِينَ كَفَرُواْ قِبَلَكَ مُهۡطِعِينَ

А що буде із тими, які не увірували та біжать поперед тебе

አንቀጽ: 37

عَنِ ٱلۡيَمِينِ وَعَنِ ٱلشِّمَالِ عِزِينَ

натовпами — справа та зліва?

አንቀጽ: 38

أَيَطۡمَعُ كُلُّ ٱمۡرِيٕٖ مِّنۡهُمۡ أَن يُدۡخَلَ جَنَّةَ نَعِيمٖ

Невже кожен із цих людей прагне, щоб його ввели до саду насолоди?

አንቀጽ: 39

كَلَّآۖ إِنَّا خَلَقۡنَٰهُم مِّمَّا يَعۡلَمُونَ

Ні! Ми створили їх із того, про що ви знаєте.

አንቀጽ: 40

فَلَآ أُقۡسِمُ بِرَبِّ ٱلۡمَشَٰرِقِ وَٱلۡمَغَٰرِبِ إِنَّا لَقَٰدِرُونَ

Ні! Клянуся Господом сходу й заходу, що Ми спроможні

አንቀጽ: 41

عَلَىٰٓ أَن نُّبَدِّلَ خَيۡرٗا مِّنۡهُمۡ وَمَا نَحۡنُ بِمَسۡبُوقِينَ

замінити їх на кращих і ніхто Нас не перевершить!

አንቀጽ: 42

فَذَرۡهُمۡ يَخُوضُواْ وَيَلۡعَبُواْ حَتَّىٰ يُلَٰقُواْ يَوۡمَهُمُ ٱلَّذِي يُوعَدُونَ

Залиш їх наодинці, нехай переймаються своїми розмовами та забавами доти, доки вони не зустрінуть той свій День, який їм обіцяно!

አንቀጽ: 43

يَوۡمَ يَخۡرُجُونَ مِنَ ٱلۡأَجۡدَاثِ سِرَاعٗا كَأَنَّهُمۡ إِلَىٰ نُصُبٖ يُوفِضُونَ

День, коли вони швидко вийдуть із могил, наче поспішаючи до своїх жертовників.

አንቀጽ: 44

خَٰشِعَةً أَبۡصَٰرُهُمۡ تَرۡهَقُهُمۡ ذِلَّةٞۚ ذَٰلِكَ ٱلۡيَوۡمُ ٱلَّذِي كَانُواْ يُوعَدُونَ

Їхні погляди будуть опущені, їх спіткає приниження! Таким буде День, який їм обіцяно!