ترجمهٔ معانی آیه 117 سوره سوره توبه - ترجمه ى اوکراینی - ميخائيلو يعقوبو فيتچ - دایرة المعارف قرآن کریم

آیه: 117

لَّقَد تَّابَ ٱللَّهُ عَلَى ٱلنَّبِيِّ وَٱلۡمُهَٰجِرِينَ وَٱلۡأَنصَارِ ٱلَّذِينَ ٱتَّبَعُوهُ فِي سَاعَةِ ٱلۡعُسۡرَةِ مِنۢ بَعۡدِ مَا كَادَ يَزِيغُ قُلُوبُ فَرِيقٖ مِّنۡهُمۡ ثُمَّ تَابَ عَلَيۡهِمۡۚ إِنَّهُۥ بِهِمۡ رَءُوفٞ رَّحِيمٞ

Аллаг прийняв каяття Пророка, мугаджірів та ансарів, які пішли за ним у важкий час. Серця деяких із них мало не відхилилися, але потім Він прийняв каяття їхнє. Воістину, Він — Співчутливий і Милосердний до них![CXVI]

[CXVI] Ідеться про тих, хто мало не покинув Пророка під час важкого походу на Табук (ат-Табарі).