భావార్ధాల అనువాదం సూరహ్ సూరహ్ అల్-ఖలమ్ - ఉక్రేనియన్ అనువాదం - మీఖాయిలో యఆఖూబూఫీతష్ - పవిత్ర ఖుర్ఆన్ యొక్క ఎన్సైక్లోపీడియా

Аль-Калям (Тростина для письма)

వచనం: 1

نٓۚ وَٱلۡقَلَمِ وَمَا يَسۡطُرُونَ

Нун. Клянуся калямом і тим, що пишуть!

వచనం: 2

مَآ أَنتَ بِنِعۡمَةِ رَبِّكَ بِمَجۡنُونٖ

Ти не є божевільним за милістю Господа твого.

వచనం: 3

وَإِنَّ لَكَ لَأَجۡرًا غَيۡرَ مَمۡنُونٖ

Воістину, тебе чекає невичерпна винагорода.

వచనం: 4

وَإِنَّكَ لَعَلَىٰ خُلُقٍ عَظِيمٖ

І, воістину, ти — доброго звичаю!

వచనం: 5

فَسَتُبۡصِرُ وَيُبۡصِرُونَ

Побачиш і ти, побачать і вони,

వచనం: 6

بِأَييِّكُمُ ٱلۡمَفۡتُونُ

кого саме зачаклували!

వచనం: 7

إِنَّ رَبَّكَ هُوَ أَعۡلَمُ بِمَن ضَلَّ عَن سَبِيلِهِۦ وَهُوَ أَعۡلَمُ بِٱلۡمُهۡتَدِينَ

Воістину, твій Господь краще знає тих, хто збився з Його шляху, і Він краще знає тих, хто йде шляхом прямим!

వచనం: 8

فَلَا تُطِعِ ٱلۡمُكَذِّبِينَ

Не корися тим, хто звинувачує тебе в брехні!

వచనం: 9

وَدُّواْ لَوۡ تُدۡهِنُ فَيُدۡهِنُونَ

Вони бажають, щоб ти йшов на поступки, тоді пішли б на поступки й вони![CDXLVIII]

[CDXLVIII] Як свідчать тлумачі (ат-Табарі, аль-Багаві), багатобожники закликали Пророка — мир йому і благословення Аллага — поклонитись їхнім божествам, а вони, зі свого боку, давали обіцянку поклонитись Аллагу.

వచనం: 10

وَلَا تُطِعۡ كُلَّ حَلَّافٖ مَّهِينٍ

Не корися жодному мерзотнику, який дає багато клятв;

వచనం: 11

هَمَّازٖ مَّشَّآءِۭ بِنَمِيمٖ

хулителю, який поширює плітки;

వచనం: 12

مَّنَّاعٖ لِّلۡخَيۡرِ مُعۡتَدٍ أَثِيمٍ

жадібному до благ, порушнику, грішнику,

వచనం: 13

عُتُلِّۭ بَعۡدَ ذَٰلِكَ زَنِيمٍ

жорстокому, який ще й вихваляє себе,

వచనం: 14

أَن كَانَ ذَا مَالٖ وَبَنِينَ

навіть якщо в нього буде багатство й сини!

వచనం: 15

إِذَا تُتۡلَىٰ عَلَيۡهِ ءَايَٰتُنَا قَالَ أَسَٰطِيرُ ٱلۡأَوَّلِينَ

Коли йому читають Наші знамення, він говорить: «Казки давніх народів!»

వచనం: 16

سَنَسِمُهُۥ عَلَى ٱلۡخُرۡطُومِ

Ми затавруємо його товстий ніс!

వచనం: 17

إِنَّا بَلَوۡنَٰهُمۡ كَمَا بَلَوۡنَآ أَصۡحَٰبَ ٱلۡجَنَّةِ إِذۡ أَقۡسَمُواْ لَيَصۡرِمُنَّهَا مُصۡبِحِينَ

Воістину, Ми випробували їх так, як випробували власників саду, коли ті заприсяглись, що зранку неодмінно зірвуть плоди,

వచనం: 18

وَلَا يَسۡتَثۡنُونَ

але не промовили застереження.[CDXLIX]

[CDXLIX] Аль-Багаві коментує: тобто не сказали «якщо побажає Аллаг» (ін ша ’Аллаг).

వచనం: 19

فَطَافَ عَلَيۡهَا طَآئِفٞ مِّن رَّبِّكَ وَهُمۡ نَآئِمُونَ

Але вночі, коли вони спали, сад вразила кара твого Господа!

వచనం: 20

فَأَصۡبَحَتۡ كَٱلصَّرِيمِ

І зранку сад був схожий на темну ніч.

వచనం: 21

فَتَنَادَوۡاْ مُصۡبِحِينَ

На світанку вони почали гукати одне одного:

వచనం: 22

أَنِ ٱغۡدُواْ عَلَىٰ حَرۡثِكُمۡ إِن كُنتُمۡ صَٰرِمِينَ

«Ходіть на ваше поле, якщо ви прагнете зібрати плоди!»

వచనం: 23

فَٱنطَلَقُواْ وَهُمۡ يَتَخَٰفَتُونَ

Ось вони рушили туди, нашіптуючи одне одному:

వచనం: 24

أَن لَّا يَدۡخُلَنَّهَا ٱلۡيَوۡمَ عَلَيۡكُم مِّسۡكِينٞ

«Не впускайте туди сьогодні жодного бідняка!»

వచనం: 25

وَغَدَوۡاْ عَلَىٰ حَرۡدٖ قَٰدِرِينَ

Вони йшли туди з наміром, впевнені в своїх силах.

వచనం: 26

فَلَمَّا رَأَوۡهَا قَالُوٓاْ إِنَّا لَضَآلُّونَ

Але коли вони побачили сад, то сказали: «Невже ми заблукали?

వచనం: 27

بَلۡ نَحۡنُ مَحۡرُومُونَ

Та ж ні! Ми зазнали втрат!»

వచనం: 28

قَالَ أَوۡسَطُهُمۡ أَلَمۡ أَقُل لَّكُمۡ لَوۡلَا تُسَبِّحُونَ

Найкмітливіший серед них сказав: «Невже я не говорив вам, що треба було прославити Аллага?»

వచనం: 29

قَالُواْ سُبۡحَٰنَ رَبِّنَآ إِنَّا كُنَّا ظَٰلِمِينَ

А ті відповіли: «Преславний Господь наш! Ми були несправедливими!»

వచనం: 30

فَأَقۡبَلَ بَعۡضُهُمۡ عَلَىٰ بَعۡضٖ يَتَلَٰوَمُونَ

Вони звернулись одне до одного, дорікаючи:

వచనం: 31

قَالُواْ يَٰوَيۡلَنَآ إِنَّا كُنَّا طَٰغِينَ

«Горе нам! Ми були порушниками!

వచనం: 32

عَسَىٰ رَبُّنَآ أَن يُبۡدِلَنَا خَيۡرٗا مِّنۡهَآ إِنَّآ إِلَىٰ رَبِّنَا رَٰغِبُونَ

Можливо, наш Господь дарує нам щось краще за це. Воістину, Ми звертаємось до Господа свого!»

వచనం: 33

كَذَٰلِكَ ٱلۡعَذَابُۖ وَلَعَذَابُ ٱلۡأٓخِرَةِ أَكۡبَرُۚ لَوۡ كَانُواْ يَعۡلَمُونَ

Ось такою є кара, а в наступному житті кара буде ще сильнішою! Якби вони лише знали!

వచనం: 34

إِنَّ لِلۡمُتَّقِينَ عِندَ رَبِّهِمۡ جَنَّٰتِ ٱلنَّعِيمِ

Воістину, богобоязливих у їхнього Господа очікують сади насолоди!

వచనం: 35

أَفَنَجۡعَلُ ٱلۡمُسۡلِمِينَ كَٱلۡمُجۡرِمِينَ

Невже Ми прирівняємо покірних до грішників?[CDL]

[CDL] «Покірних» («муслімін») – мусульман.

వచనం: 36

مَا لَكُمۡ كَيۡفَ تَحۡكُمُونَ

Що з вами? Як ви судите?

వచనం: 37

أَمۡ لَكُمۡ كِتَٰبٞ فِيهِ تَدۡرُسُونَ

Невже у вас є писання, звідки ви вивчили,

వచనం: 38

إِنَّ لَكُمۡ فِيهِ لَمَا تَخَيَّرُونَ

що матимете собі все, що захочете?

వచనం: 39

أَمۡ لَكُمۡ أَيۡمَٰنٌ عَلَيۡنَا بَٰلِغَةٌ إِلَىٰ يَوۡمِ ٱلۡقِيَٰمَةِ إِنَّ لَكُمۡ لَمَا تَحۡكُمُونَ

Невже у вас є Наші клятви — тривалістю до Дня Воскресіння! — що ви матимете собі все, що вирішите?

వచనం: 40

سَلۡهُمۡ أَيُّهُم بِذَٰلِكَ زَعِيمٌ

Запитай у них, хто зможе за це поручитись?

వచనం: 41

أَمۡ لَهُمۡ شُرَكَآءُ فَلۡيَأۡتُواْ بِشُرَكَآئِهِمۡ إِن كَانُواْ صَٰدِقِينَ

Невже в них є спільники? Тож нехай приведуть своїх спільників, якщо вони говорять правду!

వచనం: 42

يَوۡمَ يُكۡشَفُ عَن سَاقٖ وَيُدۡعَوۡنَ إِلَى ٱلسُّجُودِ فَلَا يَسۡتَطِيعُونَ

У той День, коли стане видно ногу, їх закликатимуть до поклону, але вони не зможуть цього зробити.[CDLI]

[CDLI] «Стане видно ногу»: як свідчить ат-Табарі, цей вираз означає якусь жахливу подію; ібн Касір зазначає, що йдеться про жахи Дня Воскресіння.

వచనం: 43

خَٰشِعَةً أَبۡصَٰرُهُمۡ تَرۡهَقُهُمۡ ذِلَّةٞۖ وَقَدۡ كَانُواْ يُدۡعَوۡنَ إِلَى ٱلسُّجُودِ وَهُمۡ سَٰلِمُونَ

Їхні погляди впадуть додолу; їх вразить приниження! Але ж їх закликали до поклону ще тоді, коли вони були в безпеці!

వచనం: 44

فَذَرۡنِي وَمَن يُكَذِّبُ بِهَٰذَا ٱلۡحَدِيثِۖ سَنَسۡتَدۡرِجُهُم مِّنۡ حَيۡثُ لَا يَعۡلَمُونَ

Залиш Мене з тими, хто вважає цю розповідь брехнею. Ми поступово затягнемо їх у кару так, що вони цього й не відчують.

వచనం: 45

وَأُمۡلِي لَهُمۡۚ إِنَّ كَيۡدِي مَتِينٌ

Я дарував їм відстрочку; воістину, хитрощі Мої непорушні!

వచనం: 46

أَمۡ تَسۡـَٔلُهُمۡ أَجۡرٗا فَهُم مِّن مَّغۡرَمٖ مُّثۡقَلُونَ

Невже ти просиш у них винагороди, а вони обтяжені боргами?

వచనం: 47

أَمۡ عِندَهُمُ ٱلۡغَيۡبُ فَهُمۡ يَكۡتُبُونَ

Невже поряд з ними — потаємне, яке вони записують?

వచనం: 48

فَٱصۡبِرۡ لِحُكۡمِ رَبِّكَ وَلَا تَكُن كَصَاحِبِ ٱلۡحُوتِ إِذۡ نَادَىٰ وَهُوَ مَكۡظُومٞ

Терпи ж, поки не прийде рішення Господа твого. Не будь схожим на людину в рибі, яка кликала [Господа], стримуючи печаль.[CDLII]

[CDLII] Мова про пророка Юнуса, мир йому.

వచనం: 49

لَّوۡلَآ أَن تَدَٰرَكَهُۥ نِعۡمَةٞ مِّن رَّبِّهِۦ لَنُبِذَ بِٱلۡعَرَآءِ وَهُوَ مَذۡمُومٞ

Якби його не сягнула милість від Господа, то його викинуло б на пустельну землю, і він був би гідний докору!

వచనం: 50

فَٱجۡتَبَٰهُ رَبُّهُۥ فَجَعَلَهُۥ مِنَ ٱلصَّٰلِحِينَ

Але Господь обрав його та зробив одним із праведників!

వచనం: 51

وَإِن يَكَادُ ٱلَّذِينَ كَفَرُواْ لَيُزۡلِقُونَكَ بِأَبۡصَٰرِهِمۡ لَمَّا سَمِعُواْ ٱلذِّكۡرَ وَيَقُولُونَ إِنَّهُۥ لَمَجۡنُونٞ

Невіруючі ладні збити тебе своїм поглядом, коли чують нагадування. І говорять: «Воістину, він — божевільний!»

వచనం: 52

وَمَا هُوَ إِلَّا ذِكۡرٞ لِّلۡعَٰلَمِينَ

Але це — лише нагадування для жителів світів!