ترجمة معاني آية 8 سورة الزمر - الترجمة الأوكرانية - ميخائيلو يعقوبوفيتش - موسوعة القرآن الكريم

آية: 8

۞ وَإِذَا مَسَّ ٱلۡإِنسَٰنَ ضُرّٞ دَعَا رَبَّهُۥ مُنِيبًا إِلَيۡهِ ثُمَّ إِذَا خَوَّلَهُۥ نِعۡمَةٗ مِّنۡهُ نَسِيَ مَا كَانَ يَدۡعُوٓاْ إِلَيۡهِ مِن قَبۡلُ وَجَعَلَ لِلَّهِ أَندَادٗا لِّيُضِلَّ عَن سَبِيلِهِۦۚ قُلۡ تَمَتَّعۡ بِكُفۡرِكَ قَلِيلًا إِنَّكَ مِنۡ أَصۡحَٰبِ ٱلنَّارِ

Коли людини торкається лихо, вона кличе свого Господа й звертається тільки до Нього. А коли Він дарує їй милість від Себе, то вона забуває те, про що раніше просила, й додає Аллагу рівних — для того, щоб збити інших із Його шляху! Скажи: «Недовго ж тобі насолоджуватись своїм невір’ям! Воістину, ти — один із жителів вогню!»[CCCLXXIX]

[CCCLXXIX] «Забуває те, про що раніше просила» — як зазначають ат-Табарі та аль-Багаві, можливий варіант розуміння: «Забуває Того, до Кого раніше зверталася (тобто Господа)».