අර්ථ කථනය වාක්‍යය 107 පරිච්ඡේදය සූරා අත් තව්බා - යුක්රේන පරිවර්තනය - මිහායිලෝ යාකොබ්වොවිච් - පාරිශුද්ධ අල් කුර්ආනයේ විශ්ව කෝෂය

වාක්‍යය: 107

وَٱلَّذِينَ ٱتَّخَذُواْ مَسۡجِدٗا ضِرَارٗا وَكُفۡرٗا وَتَفۡرِيقَۢا بَيۡنَ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ وَإِرۡصَادٗا لِّمَنۡ حَارَبَ ٱللَّهَ وَرَسُولَهُۥ مِن قَبۡلُۚ وَلَيَحۡلِفُنَّ إِنۡ أَرَدۡنَآ إِلَّا ٱلۡحُسۡنَىٰۖ وَٱللَّهُ يَشۡهَدُ إِنَّهُمۡ لَكَٰذِبُونَ

Ті, які збудували мечеть для шкоди, невір’я, розбрату між віруючими та як засідку для тих, які ще раніше воювали з Аллагом і Його Посланцем, неодмінно будуть присягатися: «Ми прагнемо тільки добра!» Та Аллаг свідчить, що вони — брехуни![CXIII]

[CXIII] Ідеться про мечеть, збудовану в Медині лицемірами, яких до цього підбурив дехто Абу Амір з племені Хазрадж. Згідно з повідомленнями тлумачів Корану (ат-Табарі, аль-Багаві, ібн Касір), Абу Амір навіть бував у візантійського імператора Іраклія, намагаючись використати новозбудовану мечеть як місце для зібрання своїх прибічників («мірсад» — засідка).