மொழிபெயர்ப்பு அத்தியாயம் ஸூரா அல்கமர் - உக்ரேனிய மொழிபெயர்ப்பு - மிகைலோ யாகோவோவிச் - அல்குர்ஆன் கலைக்களஞ்சியம்

Аль-Камар (Місяць)

வசனம்: 1

ٱقۡتَرَبَتِ ٱلسَّاعَةُ وَٱنشَقَّ ٱلۡقَمَرُ

Наблизився час і розколовся місяць!

வசனம்: 2

وَإِن يَرَوۡاْ ءَايَةٗ يُعۡرِضُواْ وَيَقُولُواْ سِحۡرٞ مُّسۡتَمِرّٞ

Коли вони бачать знамення, то відвертаються й кажуть: «Справжнє чаклунство!»

வசனம்: 3

وَكَذَّبُواْ وَٱتَّبَعُوٓاْ أَهۡوَآءَهُمۡۚ وَكُلُّ أَمۡرٖ مُّسۡتَقِرّٞ

Вони вважали брехунами [посланців] та йшли за своїми пристрастями, але ж кожна справа буде мати вагу!

வசனம்: 4

وَلَقَدۡ جَآءَهُم مِّنَ ٱلۡأَنۢبَآءِ مَا فِيهِ مُزۡدَجَرٌ

Вже дійшли до них звістки, які відвертали їх [від невір’я]!

வசனம்: 5

حِكۡمَةُۢ بَٰلِغَةٞۖ فَمَا تُغۡنِ ٱلنُّذُرُ

Досконала ця мудрість! Але ж не було їм користі від застереження!

வசனம்: 6

فَتَوَلَّ عَنۡهُمۡۘ يَوۡمَ يَدۡعُ ٱلدَّاعِ إِلَىٰ شَيۡءٖ نُّكُرٍ

Відверніться від них у той День, коли Глашатай закличе до неприємної речі.[CDXLII]

[CDXLII] Відповідно до тлумачення аль-Багаві, мається на увазі ангел Ісрафіль

வசனம்: 7

خُشَّعًا أَبۡصَٰرُهُمۡ يَخۡرُجُونَ مِنَ ٱلۡأَجۡدَاثِ كَأَنَّهُمۡ جَرَادٞ مُّنتَشِرٞ

Із поглядами, опущеними додолу, вийдуть вони із могил — наче розсіяна сарана!

வசனம்: 8

مُّهۡطِعِينَ إِلَى ٱلدَّاعِۖ يَقُولُ ٱلۡكَٰفِرُونَ هَٰذَا يَوۡمٌ عَسِرٞ

Вони кинуться до Глашатая, і скажуть невіруючі: «Важкий же цей День!»

வசனம்: 9

۞ كَذَّبَتۡ قَبۡلَهُمۡ قَوۡمُ نُوحٖ فَكَذَّبُواْ عَبۡدَنَا وَقَالُواْ مَجۡنُونٞ وَٱزۡدُجِرَ

Люди Нуха заперечували [посланців] ще раніше за них. Сприйняли вони за брехуна раба Нашого, сказали:«Божевільний!» — та й відштовхнули його!

வசனம்: 10

فَدَعَا رَبَّهُۥٓ أَنِّي مَغۡلُوبٞ فَٱنتَصِرۡ

Тоді він закликав до Господа свого: «Мене перемогли, тож допоможи мені!»

வசனம்: 11

فَفَتَحۡنَآ أَبۡوَٰبَ ٱلسَّمَآءِ بِمَآءٖ مُّنۡهَمِرٖ

Ми відчинили ворота неба, і полилася звідти вода.

வசனம்: 12

وَفَجَّرۡنَا ٱلۡأَرۡضَ عُيُونٗا فَٱلۡتَقَى ٱلۡمَآءُ عَلَىٰٓ أَمۡرٖ قَدۡ قُدِرَ

І Ми відкрили в землі джерела, і злилися води, як і було призначено.

வசனம்: 13

وَحَمَلۡنَٰهُ عَلَىٰ ذَاتِ أَلۡوَٰحٖ وَدُسُرٖ

Ми понесли Нуха на [ковчегу] з дощок і цвяхів,

வசனம்: 14

تَجۡرِي بِأَعۡيُنِنَا جَزَآءٗ لِّمَن كَانَ كُفِرَ

і він плив перед Нашими очима як відплата тим, хто не увірував!

வசனம்: 15

وَلَقَد تَّرَكۡنَٰهَآ ءَايَةٗ فَهَلۡ مِن مُّدَّكِرٖ

І Ми залишили його як знамення. Та де ж той, хто повчається ним?

வசனம்: 16

فَكَيۡفَ كَانَ عَذَابِي وَنُذُرِ

Якою ж була Моя кара та пересторога!

வசனம்: 17

وَلَقَدۡ يَسَّرۡنَا ٱلۡقُرۡءَانَ لِلذِّكۡرِ فَهَلۡ مِن مُّدَّكِرٖ

Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?

வசனம்: 18

كَذَّبَتۡ عَادٞ فَكَيۡفَ كَانَ عَذَابِي وَنُذُرِ

Адити сприйняли [посланця] як брехуна. Якою ж була Моя кара та пересторога!

வசனம்: 19

إِنَّآ أَرۡسَلۡنَا عَلَيۡهِمۡ رِيحٗا صَرۡصَرٗا فِي يَوۡمِ نَحۡسٖ مُّسۡتَمِرّٖ

Коли Ми відіслали проти них морозний вітер у сповнений лиха день.

வசனம்: 20

تَنزِعُ ٱلنَّاسَ كَأَنَّهُمۡ أَعۡجَازُ نَخۡلٖ مُّنقَعِرٖ

Він зривав з місця людей, наче стовбури пальм, вирвані з корінням!

வசனம்: 21

فَكَيۡفَ كَانَ عَذَابِي وَنُذُرِ

Якою ж була Моя кара та пересторога!

வசனம்: 22

وَلَقَدۡ يَسَّرۡنَا ٱلۡقُرۡءَانَ لِلذِّكۡرِ فَهَلۡ مِن مُّدَّكِرٖ

Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?

வசனம்: 23

كَذَّبَتۡ ثَمُودُ بِٱلنُّذُرِ

Самудити сприйняли засторогу як брехню

வசனம்: 24

فَقَالُوٓاْ أَبَشَرٗا مِّنَّا وَٰحِدٗا نَّتَّبِعُهُۥٓ إِنَّآ إِذٗا لَّفِي ضَلَٰلٖ وَسُعُرٍ

та сказали: «Людина — така ж, як і ми? Якщо Ми підемо за нею, то опинимося в омані та тривогах!

வசனம்: 25

أَءُلۡقِيَ ٱلذِّكۡرُ عَلَيۡهِ مِنۢ بَيۡنِنَا بَلۡ هُوَ كَذَّابٌ أَشِرٞ

Невже серед нас дано нагадування лише йому? Та ж ні, він — зверхній брехун!»

வசனம்: 26

سَيَعۡلَمُونَ غَدٗا مَّنِ ٱلۡكَذَّابُ ٱلۡأَشِرُ

Завтра вони дізнаються, хто тут зверхній брехун!

வசனம்: 27

إِنَّا مُرۡسِلُواْ ٱلنَّاقَةِ فِتۡنَةٗ لَّهُمۡ فَٱرۡتَقِبۡهُمۡ وَٱصۡطَبِرۡ

Я надіслав верблюдицю як випробування для них! Почекай же та май терпіння!

வசனம்: 28

وَنَبِّئۡهُمۡ أَنَّ ٱلۡمَآءَ قِسۡمَةُۢ بَيۡنَهُمۡۖ كُلُّ شِرۡبٖ مُّحۡتَضَرٞ

Розкажи їм, що вода поділена між ними та верблюдицею. Тож нехай приходять пити у визначений час!

வசனம்: 29

فَنَادَوۡاْ صَاحِبَهُمۡ فَتَعَاطَىٰ فَعَقَرَ

Та вони покликали свого товариша, а він схопив її та перерізав жили.

வசனம்: 30

فَكَيۡفَ كَانَ عَذَابِي وَنُذُرِ

Якою ж була Моя кара та пересторога!

வசனம்: 31

إِنَّآ أَرۡسَلۡنَا عَلَيۡهِمۡ صَيۡحَةٗ وَٰحِدَةٗ فَكَانُواْ كَهَشِيمِ ٱلۡمُحۡتَظِرِ

Воістину, Ми відіслали проти них лише єдиний глас; ось вони стали схожими на сіно, висушене для загону.

வசனம்: 32

وَلَقَدۡ يَسَّرۡنَا ٱلۡقُرۡءَانَ لِلذِّكۡرِ فَهَلۡ مِن مُّدَّكِرٖ

Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?

வசனம்: 33

كَذَّبَتۡ قَوۡمُ لُوطِۭ بِٱلنُّذُرِ

Народ Люта сприйняв засторогу як брехню,

வசனம்: 34

إِنَّآ أَرۡسَلۡنَا عَلَيۡهِمۡ حَاصِبًا إِلَّآ ءَالَ لُوطٖۖ نَّجَّيۡنَٰهُم بِسَحَرٖ

тож Ми наслали на них кам’яний дощ і врятували лише сім’ю Люта — перед світанком,

வசனம்: 35

نِّعۡمَةٗ مِّنۡ عِندِنَاۚ كَذَٰلِكَ نَجۡزِي مَن شَكَرَ

як благо від Нас. Так Ми відплачуємо тим, хто вдячний.

வசனம்: 36

وَلَقَدۡ أَنذَرَهُم بَطۡشَتَنَا فَتَمَارَوۡاْ بِٱلنُّذُرِ

І він застерігав їх від Нашої сили, але вони сумнівались у пересторозі

வசனம்: 37

وَلَقَدۡ رَٰوَدُوهُ عَن ضَيۡفِهِۦ فَطَمَسۡنَآ أَعۡيُنَهُمۡ فَذُوقُواْ عَذَابِي وَنُذُرِ

і вимагали від нього гостей його. Але Ми позбавили зору [народ цей]! Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги!

வசனம்: 38

وَلَقَدۡ صَبَّحَهُم بُكۡرَةً عَذَابٞ مُّسۡتَقِرّٞ

Ранок зустрів їх важкою карою!

வசனம்: 39

فَذُوقُواْ عَذَابِي وَنُذُرِ

Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги!

வசனம்: 40

وَلَقَدۡ يَسَّرۡنَا ٱلۡقُرۡءَانَ لِلذِّكۡرِ فَهَلۡ مِن مُّدَّكِرٖ

Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?

வசனம்: 41

وَلَقَدۡ جَآءَ ءَالَ فِرۡعَوۡنَ ٱلنُّذُرُ

Прийшла пересторога й до роду Фірауна.

வசனம்: 42

كَذَّبُواْ بِـَٔايَٰتِنَا كُلِّهَا فَأَخَذۡنَٰهُمۡ أَخۡذَ عَزِيزٖ مُّقۡتَدِرٍ

Вони сприйняли усі наші знамення як брехню, тож Ми схопили їх хваткою Великого, Всемогутнього!

வசனம்: 43

أَكُفَّارُكُمۡ خَيۡرٞ مِّنۡ أُوْلَٰٓئِكُمۡ أَمۡ لَكُم بَرَآءَةٞ فِي ٱلزُّبُرِ

Чи ж ваші невіруючі кращі за тих? Чи, може, маєте захист, згаданий в попередніх писаннях?

வசனம்: 44

أَمۡ يَقُولُونَ نَحۡنُ جَمِيعٞ مُّنتَصِرٞ

Невже вони говорять: «Ми — громада, яка переможе»?

வசனம்: 45

سَيُهۡزَمُ ٱلۡجَمۡعُ وَيُوَلُّونَ ٱلدُّبُرَ

Розбито буде громаду їхню і повернуться вони спинами!

வசனம்: 46

بَلِ ٱلسَّاعَةُ مَوۡعِدُهُمۡ وَٱلسَّاعَةُ أَدۡهَىٰ وَأَمَرُّ

Та ж ні! Час призначений їм як строк і цей Час — найважчий, найгіркіший!

வசனம்: 47

إِنَّ ٱلۡمُجۡرِمِينَ فِي ضَلَٰلٖ وَسُعُرٖ

Воістину, грішники страждають і блукають в омані!

வசனம்: 48

يَوۡمَ يُسۡحَبُونَ فِي ٱلنَّارِ عَلَىٰ وُجُوهِهِمۡ ذُوقُواْ مَسَّ سَقَرَ

У той День їх потягнуть у вогонь обличчями додолу. «Спробуйте ж на смак дотик вогню!»

வசனம்: 49

إِنَّا كُلَّ شَيۡءٍ خَلَقۡنَٰهُ بِقَدَرٖ

Воістину, Ми створили кожну річ згідно із передвизначенням.

வசனம்: 50

وَمَآ أَمۡرُنَآ إِلَّا وَٰحِدَةٞ كَلَمۡحِۭ بِٱلۡبَصَرِ

Наш наказ — єдиний і виконується в одну мить.

வசனம்: 51

وَلَقَدۡ أَهۡلَكۡنَآ أَشۡيَاعَكُمۡ فَهَلۡ مِن مُّدَّكِرٖ

Ми вже знищили схожих на вас. Та де ж той, хто повчається цим?

வசனம்: 52

وَكُلُّ شَيۡءٖ فَعَلُوهُ فِي ٱلزُّبُرِ

Все, що вони робили, міститься у писанні,

வசனம்: 53

وَكُلُّ صَغِيرٖ وَكَبِيرٖ مُّسۡتَطَرٌ

і записано там і мале, і велике.

வசனம்: 54

إِنَّ ٱلۡمُتَّقِينَ فِي جَنَّٰتٖ وَنَهَرٖ

Воістину, богобоязливі будуть у садах, серед річок,

வசனம்: 55

فِي مَقۡعَدِ صِدۡقٍ عِندَ مَلِيكٖ مُّقۡتَدِرِۭ

на сидінні правди, біля Всемогутнього Володаря.