மொழிபெயர்ப்பு அத்தியாயம் ஸூரா அஸ்ஸாபாத் - உக்ரேனிய மொழிபெயர்ப்பு - மிகைலோ யாகோவோவிச் - அல்குர்ஆன் கலைக்களஞ்சியம்

Ас-Саффат (Вишикувані)

வசனம்: 1

وَٱلصَّٰٓفَّٰتِ صَفّٗا

Клянуся вишикуваними в лави,

வசனம்: 2

فَٱلزَّٰجِرَٰتِ زَجۡرٗا

які наполегливо підганяють

வசனம்: 3

فَٱلتَّٰلِيَٰتِ ذِكۡرًا

і читають нагадування![CCCLX]

[CCCLX] Відповідно до більшості тлумачень, ідеться про ангелів.

வசனம்: 4

إِنَّ إِلَٰهَكُمۡ لَوَٰحِدٞ

Воістину, ваш Бог — Єдиний!

வசனம்: 5

رَّبُّ ٱلسَّمَٰوَٰتِ وَٱلۡأَرۡضِ وَمَا بَيۡنَهُمَا وَرَبُّ ٱلۡمَشَٰرِقِ

Господь небес, землі й того, що між ними, Господь сходів![CCCLXI]

[CCCLXI] «Сходу сонця влітку та взимку» (за ат-Табарі).

வசனம்: 6

إِنَّا زَيَّنَّا ٱلسَّمَآءَ ٱلدُّنۡيَا بِزِينَةٍ ٱلۡكَوَاكِبِ

Воістину, Ми прикрасили нижнє небо красою зірок

வசனம்: 7

وَحِفۡظٗا مِّن كُلِّ شَيۡطَٰنٖ مَّارِدٖ

і захищаємо його від усякого бунтівного шайтана.

வசனம்: 8

لَّا يَسَّمَّعُونَ إِلَى ٱلۡمَلَإِ ٱلۡأَعۡلَىٰ وَيُقۡذَفُونَ مِن كُلِّ جَانِبٖ

Вони не можуть підслухати найвище зібрання; їх вражають з усіх боків,

வசனம்: 9

دُحُورٗاۖ وَلَهُمۡ عَذَابٞ وَاصِبٌ

щоб відігнати звідти. На них чекає вічна кара!

வசனம்: 10

إِلَّا مَنۡ خَطِفَ ٱلۡخَطۡفَةَ فَأَتۡبَعَهُۥ شِهَابٞ ثَاقِبٞ

А якщо хтось із них щось і вихопить, то за ним поженеться яскрава зоря.

வசனம்: 11

فَٱسۡتَفۡتِهِمۡ أَهُمۡ أَشَدُّ خَلۡقًا أَم مَّنۡ خَلَقۡنَآۚ إِنَّا خَلَقۡنَٰهُم مِّن طِينٖ لَّازِبِۭ

Запитай у них, чи це вони створені міцнішими, чи щось інше, створене Нами? Воістину, Ми створили їх із липкої глини!

வசனம்: 12

بَلۡ عَجِبۡتَ وَيَسۡخَرُونَ

Так, ти дивуєшся, а вони глузують!

வசனம்: 13

وَإِذَا ذُكِّرُواْ لَا يَذۡكُرُونَ

Коли їм нагадують, вони не замислюються.

வசனம்: 14

وَإِذَا رَأَوۡاْ ءَايَةٗ يَسۡتَسۡخِرُونَ

А коли вони бачать знамення, то насміхаються.

வசனம்: 15

وَقَالُوٓاْ إِنۡ هَٰذَآ إِلَّا سِحۡرٞ مُّبِينٌ

І говорять: «Воістину, це — явне чаклунство!

வசனம்: 16

أَءِذَا مِتۡنَا وَكُنَّا تُرَابٗا وَعِظَٰمًا أَءِنَّا لَمَبۡعُوثُونَ

Невже, ставши після смерті прахом і кістками, ми воскреснемо?

வசனம்: 17

أَوَءَابَآؤُنَا ٱلۡأَوَّلُونَ

Чи наші прабатьки?»

வசனம்: 18

قُلۡ نَعَمۡ وَأَنتُمۡ دَٰخِرُونَ

Скажи: «Так, і ви будете принижені!»

வசனம்: 19

فَإِنَّمَا هِيَ زَجۡرَةٞ وَٰحِدَةٞ فَإِذَا هُمۡ يَنظُرُونَ

Тільки один крик — і вони будуть дивитися!

வசனம்: 20

وَقَالُواْ يَٰوَيۡلَنَا هَٰذَا يَوۡمُ ٱلدِّينِ

І скажуть: «Горе нам! Це — Судний День!»

வசனம்: 21

هَٰذَا يَوۡمُ ٱلۡفَصۡلِ ٱلَّذِي كُنتُم بِهِۦ تُكَذِّبُونَ

Це — День Суду, який ви вважали брехнею![CCCLXII]

[CCCLXII] «День, коли Аллаг справедливо розсудить між своїми творіннями» (ат-Табарі).

வசனம்: 22

۞ ٱحۡشُرُواْ ٱلَّذِينَ ظَلَمُواْ وَأَزۡوَٰجَهُمۡ وَمَا كَانُواْ يَعۡبُدُونَ

Зберіть тих, які були несправедливими, подібних до них і тих, кому вони поклонялися[CCCLXIII]

[CCCLXIII] «Подібних до них» — так розуміє вираз «азваджа-гум» більшість тлумачів (див. ат-Табарі, аль-Багаві, ібн Касір). Лише окремі коментатори тлумачать «азваджа-гум» як «їхні дружини»; зауважимо, що загалом арабське слово «завдж» означає парну річ, тобто предмет, схожий на інший.

வசனம்: 23

مِن دُونِ ٱللَّهِ فَٱهۡدُوهُمۡ إِلَىٰ صِرَٰطِ ٱلۡجَحِيمِ

замість Аллага, й покажіть їм дорогу до пекла!

வசனம்: 24

وَقِفُوهُمۡۖ إِنَّهُم مَّسۡـُٔولُونَ

Зупиніть їх! Вони мусять відповісти!

வசனம்: 25

مَا لَكُمۡ لَا تَنَاصَرُونَ

Що з вами? Чому не допомагаєте одне одному?

வசனம்: 26

بَلۡ هُمُ ٱلۡيَوۡمَ مُسۡتَسۡلِمُونَ

Та ж ні! Того Дня вони будуть покірними

வசனம்: 27

وَأَقۡبَلَ بَعۡضُهُمۡ عَلَىٰ بَعۡضٖ يَتَسَآءَلُونَ

й будуть звертатись одне до одного з питаннями.

வசனம்: 28

قَالُوٓاْ إِنَّكُمۡ كُنتُمۡ تَأۡتُونَنَا عَنِ ٱلۡيَمِينِ

І скажуть: «Ви приходили до нас із правого боку!»

வசனம்: 29

قَالُواْ بَل لَّمۡ تَكُونُواْ مُؤۡمِنِينَ

А ті скажуть: «Та ж ні! Ви самі не були віруючими.

வசனம்: 30

وَمَا كَانَ لَنَا عَلَيۡكُم مِّن سُلۡطَٰنِۭۖ بَلۡ كُنتُمۡ قَوۡمٗا طَٰغِينَ

Ми не мали над вами влади. Ви — люди, які порушують!

வசனம்: 31

فَحَقَّ عَلَيۡنَا قَوۡلُ رَبِّنَآۖ إِنَّا لَذَآئِقُونَ

Справдилося над нами слово Господа нашого! Воістину, ми неодмінно скуштуємо [кари]!

வசனம்: 32

فَأَغۡوَيۡنَٰكُمۡ إِنَّا كُنَّا غَٰوِينَ

Ми збили вас зі шляху, бо, воістину, заблукали самі!»

வசனம்: 33

فَإِنَّهُمۡ يَوۡمَئِذٖ فِي ٱلۡعَذَابِ مُشۡتَرِكُونَ

Воістину, того Дня вони будуть покарані разом.

வசனம்: 34

إِنَّا كَذَٰلِكَ نَفۡعَلُ بِٱلۡمُجۡرِمِينَ

Воістину, так Ми вчиняємо з грішниками!

வசனம்: 35

إِنَّهُمۡ كَانُوٓاْ إِذَا قِيلَ لَهُمۡ لَآ إِلَٰهَ إِلَّا ٱللَّهُ يَسۡتَكۡبِرُونَ

Коли їм говорили: «Немає бога, крім Аллага!» — вони вивищувалися

வசனம்: 36

وَيَقُولُونَ أَئِنَّا لَتَارِكُوٓاْ ءَالِهَتِنَا لِشَاعِرٖ مَّجۡنُونِۭ

й говорили: «Невже ми залишимо наших богів заради божевільного поета?»

வசனம்: 37

بَلۡ جَآءَ بِٱلۡحَقِّ وَصَدَّقَ ٱلۡمُرۡسَلِينَ

Та ж ні! Він прийшов з істиною та підтвердив правдивість посланців!

வசனம்: 38

إِنَّكُمۡ لَذَآئِقُواْ ٱلۡعَذَابِ ٱلۡأَلِيمِ

Воістину, ви скуштуєте болісної кари!

வசனம்: 39

وَمَا تُجۡزَوۡنَ إِلَّا مَا كُنتُمۡ تَعۡمَلُونَ

Вам відплатять тільки за те, що ви робили!

வசனம்: 40

إِلَّا عِبَادَ ٱللَّهِ ٱلۡمُخۡلَصِينَ

Це не стосується обраних рабів Аллага!

வசனம்: 41

أُوْلَٰٓئِكَ لَهُمۡ رِزۡقٞ مَّعۡلُومٞ

На них чекає відомий наділ –

வசனம்: 42

فَوَٰكِهُ وَهُم مُّكۡرَمُونَ

фрукти. Вони будуть пошановані

வசனம்: 43

فِي جَنَّٰتِ ٱلنَّعِيمِ

у садах насолоди,

வசனம்: 44

عَلَىٰ سُرُرٖ مُّتَقَٰبِلِينَ

лежачи на ложах — один навпроти одного.

வசனம்: 45

يُطَافُ عَلَيۡهِم بِكَأۡسٖ مِّن مَّعِينِۭ

Їх обходитимуть із чашею джерельного напою,

வசனம்: 46

بَيۡضَآءَ لَذَّةٖ لِّلشَّٰرِبِينَ

чистого, який дарує задоволення тим, хто його п’є!

வசனம்: 47

لَا فِيهَا غَوۡلٞ وَلَا هُمۡ عَنۡهَا يُنزَفُونَ

Він не позбавляє глузду, тож вони не сп’яніють від нього!

வசனம்: 48

وَعِندَهُمۡ قَٰصِرَٰتُ ٱلطَّرۡفِ عِينٞ

Поряд із ними будуть ті, чий погляд смиренний, чиї очі прекрасні.

வசனம்: 49

كَأَنَّهُنَّ بَيۡضٞ مَّكۡنُونٞ

Вони подібні до яйця, що надійно охороняється!

வசனம்: 50

فَأَقۡبَلَ بَعۡضُهُمۡ عَلَىٰ بَعۡضٖ يَتَسَآءَلُونَ

А ті звертатимуться одне до одного з питаннями.

வசனம்: 51

قَالَ قَآئِلٞ مِّنۡهُمۡ إِنِّي كَانَ لِي قَرِينٞ

Один із них скаже: «Був у мене приятель,

வசனம்: 52

يَقُولُ أَءِنَّكَ لَمِنَ ٱلۡمُصَدِّقِينَ

який говорив: «Невже ти належиш до тих, хто вірить,

வசனம்: 53

أَءِذَا مِتۡنَا وَكُنَّا تُرَابٗا وَعِظَٰمًا أَءِنَّا لَمَدِينُونَ

що, нам відплатять після того, як ми помремо й станемо прахом і кістками?»

வசனம்: 54

قَالَ هَلۡ أَنتُم مُّطَّلِعُونَ

І скаже: «Чи не поглянете ви?»

வசனம்: 55

فَٱطَّلَعَ فَرَءَاهُ فِي سَوَآءِ ٱلۡجَحِيمِ

Він погляне й побачить того в середині пекла!

வசனம்: 56

قَالَ تَٱللَّهِ إِن كِدتَّ لَتُرۡدِينِ

І скаже: «Клянусь Аллагом! Ти мало не знищив мене!

வசனம்: 57

وَلَوۡلَا نِعۡمَةُ رَبِّي لَكُنتُ مِنَ ٱلۡمُحۡضَرِينَ

Якби не милість Господа мого, я неодмінно був би серед тих, хто потрапив [у пекло]!

வசனம்: 58

أَفَمَا نَحۡنُ بِمَيِّتِينَ

Невже ми більше не помремо,

வசனம்: 59

إِلَّا مَوۡتَتَنَا ٱلۡأُولَىٰ وَمَا نَحۡنُ بِمُعَذَّبِينَ

після нашої першої смерті? Невже не будемо покарані?»

வசனம்: 60

إِنَّ هَٰذَا لَهُوَ ٱلۡفَوۡزُ ٱلۡعَظِيمُ

Воістину, це — великий успіх!

வசனம்: 61

لِمِثۡلِ هَٰذَا فَلۡيَعۡمَلِ ٱلۡعَٰمِلُونَ

Нехай працюють заради цього ті, хто працює!

வசனம்: 62

أَذَٰلِكَ خَيۡرٞ نُّزُلًا أَمۡ شَجَرَةُ ٱلزَّقُّومِ

Це частування краще чи дерево заккум?

வசனம்: 63

إِنَّا جَعَلۡنَٰهَا فِتۡنَةٗ لِّلظَّٰلِمِينَ

Ми зробили його спокусою для нечестивих.

வசனம்: 64

إِنَّهَا شَجَرَةٞ تَخۡرُجُ فِيٓ أَصۡلِ ٱلۡجَحِيمِ

Воістину, це — дерево, яке росте з самого дна пекла,

வசனம்: 65

طَلۡعُهَا كَأَنَّهُۥ رُءُوسُ ٱلشَّيَٰطِينِ

а його плоди наче голови шайтанів!

வசனம்: 66

فَإِنَّهُمۡ لَأٓكِلُونَ مِنۡهَا فَمَالِـُٔونَ مِنۡهَا ٱلۡبُطُونَ

Вони їстимуть їх і будуть наповнювати ними свої черева.

வசனம்: 67

ثُمَّ إِنَّ لَهُمۡ عَلَيۡهَا لَشَوۡبٗا مِّنۡ حَمِيمٖ

Потім це все буде змішано з окропом,

வசனம்: 68

ثُمَّ إِنَّ مَرۡجِعَهُمۡ لَإِلَى ٱلۡجَحِيمِ

і їх усіх повернуть до пекла!

வசனம்: 69

إِنَّهُمۡ أَلۡفَوۡاْ ءَابَآءَهُمۡ ضَآلِّينَ

Воістину, вони зустріли своїх батьків, коли ті блукали в омані,

வசனம்: 70

فَهُمۡ عَلَىٰٓ ءَاثَٰرِهِمۡ يُهۡرَعُونَ

але самі поспішили рушити їхніми слідами.

வசனம்: 71

وَلَقَدۡ ضَلَّ قَبۡلَهُمۡ أَكۡثَرُ ٱلۡأَوَّلِينَ

Ще раніше за них заблукала більшість давніх народів.

வசனம்: 72

وَلَقَدۡ أَرۡسَلۡنَا فِيهِم مُّنذِرِينَ

Ми відсилали до них застерігачів.

வசனம்: 73

فَٱنظُرۡ كَيۡفَ كَانَ عَٰقِبَةُ ٱلۡمُنذَرِينَ

Поглянь, яким був кінець тих, кого застерігали,

வசனம்: 74

إِلَّا عِبَادَ ٱللَّهِ ٱلۡمُخۡلَصِينَ

крім Наших обраних рабів!

வசனம்: 75

وَلَقَدۡ نَادَىٰنَا نُوحٞ فَلَنِعۡمَ ٱلۡمُجِيبُونَ

Нух закликав до Нас, а Ми прекрасно відповідаємо!

வசனம்: 76

وَنَجَّيۡنَٰهُ وَأَهۡلَهُۥ مِنَ ٱلۡكَرۡبِ ٱلۡعَظِيمِ

Ми врятували його з родиною від великого нещастя

வசனம்: 77

وَجَعَلۡنَا ذُرِّيَّتَهُۥ هُمُ ٱلۡبَاقِينَ

Й зберегли тільки його нащадків.

வசனம்: 78

وَتَرَكۡنَا عَلَيۡهِ فِي ٱلۡأٓخِرِينَ

А наступним поколінням Ми залишили [добру згадку] про Нього.

வசனம்: 79

سَلَٰمٌ عَلَىٰ نُوحٖ فِي ٱلۡعَٰلَمِينَ

Мир Нуху серед світів!

வசனம்: 80

إِنَّا كَذَٰلِكَ نَجۡزِي ٱلۡمُحۡسِنِينَ

Так Ми винагороджуємо праведників.

வசனம்: 81

إِنَّهُۥ مِنۡ عِبَادِنَا ٱلۡمُؤۡمِنِينَ

Воістину, він — один із Наших віруючих рабів!

வசனம்: 82

ثُمَّ أَغۡرَقۡنَا ٱلۡأٓخَرِينَ

А потім Ми втопили всіх інших.

வசனம்: 83

۞ وَإِنَّ مِن شِيعَتِهِۦ لَإِبۡرَٰهِيمَ

Воістину, Ібрагім був одним із його прихильників,

வசனம்: 84

إِذۡ جَآءَ رَبَّهُۥ بِقَلۡبٖ سَلِيمٍ

коли прийшов до Господа свого з чистим серцем.

வசனம்: 85

إِذۡ قَالَ لِأَبِيهِ وَقَوۡمِهِۦ مَاذَا تَعۡبُدُونَ

Ось він сказав своєму батьку і своєму народу: «Кому ви поклоняєтеся?

வசனம்: 86

أَئِفۡكًا ءَالِهَةٗ دُونَ ٱللَّهِ تُرِيدُونَ

Невже ви прагнете інших, вигаданих богів, замість Аллага?

வசனம்: 87

فَمَا ظَنُّكُم بِرَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Що ви думаєте про Господа світів?»

வசனம்: 88

فَنَظَرَ نَظۡرَةٗ فِي ٱلنُّجُومِ

Він поглянув на зорі

வசனம்: 89

فَقَالَ إِنِّي سَقِيمٞ

й сказав: «Я заслаб!»

வசனம்: 90

فَتَوَلَّوۡاْ عَنۡهُ مُدۡبِرِينَ

Тож вони відвернулися від нього й пішли.

வசனம்: 91

فَرَاغَ إِلَىٰٓ ءَالِهَتِهِمۡ فَقَالَ أَلَا تَأۡكُلُونَ

А він потайки дістався їхніх богів і сказав: «Чому ви не їсте?

வசனம்: 92

مَا لَكُمۡ لَا تَنطِقُونَ

Що з вами? Чому ви не розмовляєте?»

வசனம்: 93

فَرَاغَ عَلَيۡهِمۡ ضَرۡبَۢا بِٱلۡيَمِينِ

Він підійшов до них і почав бити правицею.

வசனம்: 94

فَأَقۡبَلُوٓاْ إِلَيۡهِ يَزِفُّونَ

До нього швидко прибігли,

வசனம்: 95

قَالَ أَتَعۡبُدُونَ مَا تَنۡحِتُونَ

але він сказав: «Невже ви поклоняєтесь тому, що самі майструєте»?

வசனம்: 96

وَٱللَّهُ خَلَقَكُمۡ وَمَا تَعۡمَلُونَ

Аллаг створив і вас, і те, що ви робите!

வசனம்: 97

قَالُواْ ٱبۡنُواْ لَهُۥ بُنۡيَٰنٗا فَأَلۡقُوهُ فِي ٱلۡجَحِيمِ

Ті відповіли: «Зведіть йому споруду та вкиньте його у вогонь!»

வசனம்: 98

فَأَرَادُواْ بِهِۦ كَيۡدٗا فَجَعَلۡنَٰهُمُ ٱلۡأَسۡفَلِينَ

Вони намагалися хитрувати проти нього, але Ми зробили їх приниженими.

வசனம்: 99

وَقَالَ إِنِّي ذَاهِبٌ إِلَىٰ رَبِّي سَيَهۡدِينِ

Він сказав: «Я йду до Господа світів, Який вкаже мені прямий шлях!

வசனம்: 100

رَبِّ هَبۡ لِي مِنَ ٱلصَّٰلِحِينَ

Господи! Даруй мені праведних нащадків!»

வசனம்: 101

فَبَشَّرۡنَٰهُ بِغُلَٰمٍ حَلِيمٖ

Ми сповістили йому добру звістку про смиренного хлопчика.

வசனம்: 102

فَلَمَّا بَلَغَ مَعَهُ ٱلسَّعۡيَ قَالَ يَٰبُنَيَّ إِنِّيٓ أَرَىٰ فِي ٱلۡمَنَامِ أَنِّيٓ أَذۡبَحُكَ فَٱنظُرۡ مَاذَا تَرَىٰۚ قَالَ يَٰٓأَبَتِ ٱفۡعَلۡ مَا تُؤۡمَرُۖ سَتَجِدُنِيٓ إِن شَآءَ ٱللَّهُ مِنَ ٱلصَّٰبِرِينَ

Коли він досягнув віку, щоб разом із ним докладати зусиль, той сказав: «Сину мій! Я бачив уві сні, що приношу тебе в жертву. Що ти думаєш про це?» Син відповів: «Батьку мій! Роби те, що тобі наказано. Якщо побажає Аллаг, ти побачиш, що я буду одним із терплячих!»

வசனம்: 103

فَلَمَّآ أَسۡلَمَا وَتَلَّهُۥ لِلۡجَبِينِ

Коли вони обидва підкорилися, й він поклав його на бік,

வசனம்: 104

وَنَٰدَيۡنَٰهُ أَن يَٰٓإِبۡرَٰهِيمُ

Ми звернулися до нього: «О Ібрагіме!

வசனம்: 105

قَدۡ صَدَّقۡتَ ٱلرُّءۡيَآۚ إِنَّا كَذَٰلِكَ نَجۡزِي ٱلۡمُحۡسِنِينَ

Ти вже підтвердив сон!» Воістину, так Ми винагороджуємо праведників.

வசனம்: 106

إِنَّ هَٰذَا لَهُوَ ٱلۡبَلَٰٓؤُاْ ٱلۡمُبِينُ

Воістину, це — справжнє випробування!

வசனம்: 107

وَفَدَيۡنَٰهُ بِذِبۡحٍ عَظِيمٖ

Ми викупили його великою жертвою.

வசனம்: 108

وَتَرَكۡنَا عَلَيۡهِ فِي ٱلۡأٓخِرِينَ

А наступним поколінням Ми залишили [добру згадку] про нього.

வசனம்: 109

سَلَٰمٌ عَلَىٰٓ إِبۡرَٰهِيمَ

Мир Ібрагіму!

வசனம்: 110

كَذَٰلِكَ نَجۡزِي ٱلۡمُحۡسِنِينَ

Так Ми винагороджуємо праведників.

வசனம்: 111

إِنَّهُۥ مِنۡ عِبَادِنَا ٱلۡمُؤۡمِنِينَ

Воістину, він — один із Наших віруючих рабів!

வசனம்: 112

وَبَشَّرۡنَٰهُ بِإِسۡحَٰقَ نَبِيّٗا مِّنَ ٱلصَّٰلِحِينَ

Ми дарували йому добру звістку про Ісхака — пророка з праведників.

வசனம்: 113

وَبَٰرَكۡنَا عَلَيۡهِ وَعَلَىٰٓ إِسۡحَٰقَۚ وَمِن ذُرِّيَّتِهِمَا مُحۡسِنٞ وَظَالِمٞ لِّنَفۡسِهِۦ مُبِينٞ

Ми благословили його та Ісхака. Є серед їхніх нащадків праведники, а є й ті, які справді несправедливі до себе.

வசனம்: 114

وَلَقَدۡ مَنَنَّا عَلَىٰ مُوسَىٰ وَهَٰرُونَ

Ми дарували Свою милість Мусі та Гаруну.

வசனம்: 115

وَنَجَّيۡنَٰهُمَا وَقَوۡمَهُمَا مِنَ ٱلۡكَرۡبِ ٱلۡعَظِيمِ

Ми врятували їх обох та їхній народ від великої печалі.

வசனம்: 116

وَنَصَرۡنَٰهُمۡ فَكَانُواْ هُمُ ٱلۡغَٰلِبِينَ

Ми допомогли їм і вони стали переможцями!

வசனம்: 117

وَءَاتَيۡنَٰهُمَا ٱلۡكِتَٰبَ ٱلۡمُسۡتَبِينَ

Ми дарували їм ясне Писання

வசனம்: 118

وَهَدَيۡنَٰهُمَا ٱلصِّرَٰطَ ٱلۡمُسۡتَقِيمَ

й повели їх прямим шляхом.

வசனம்: 119

وَتَرَكۡنَا عَلَيۡهِمَا فِي ٱلۡأٓخِرِينَ

А наступним поколінням Ми залишили [добру згадку] про них.

வசனம்: 120

سَلَٰمٌ عَلَىٰ مُوسَىٰ وَهَٰرُونَ

Мир Мусі й Гаруну!

வசனம்: 121

إِنَّا كَذَٰلِكَ نَجۡزِي ٱلۡمُحۡسِنِينَ

Так Ми винагороджуємо праведників.

வசனம்: 122

إِنَّهُمَا مِنۡ عِبَادِنَا ٱلۡمُؤۡمِنِينَ

Воістину, вони — одні із Наших віруючих рабів!

வசனம்: 123

وَإِنَّ إِلۡيَاسَ لَمِنَ ٱلۡمُرۡسَلِينَ

Воістину, Ільяс був одним із посланців.

வசனம்: 124

إِذۡ قَالَ لِقَوۡمِهِۦٓ أَلَا تَتَّقُونَ

Ось він сказав своєму народу: «Невже ви не боїтесь?

வசனம்: 125

أَتَدۡعُونَ بَعۡلٗا وَتَذَرُونَ أَحۡسَنَ ٱلۡخَٰلِقِينَ

Кличете Баала та відмовляєтесь від найпрекраснішого з творців

வசனம்: 126

ٱللَّهَ رَبَّكُمۡ وَرَبَّ ءَابَآئِكُمُ ٱلۡأَوَّلِينَ

— Аллага, вашого Господа й Господа ваших прабатьків?»[CCCLXIV]

[CCCLXIV] Ільяс (Ілля) — посланець, який закликав синів Ісраїля відмовитися від поклоніння Баалу.

வசனம்: 127

فَكَذَّبُوهُ فَإِنَّهُمۡ لَمُحۡضَرُونَ

Але вони вважали його брехуном. Їх зберуть [у пеклі],

வசனம்: 128

إِلَّا عِبَادَ ٱللَّهِ ٱلۡمُخۡلَصِينَ

крім обраних рабів Аллага.

வசனம்: 129

وَتَرَكۡنَا عَلَيۡهِ فِي ٱلۡأٓخِرِينَ

А наступним поколінням Ми залишили [добру згадку] про нього.

வசனம்: 130

سَلَٰمٌ عَلَىٰٓ إِلۡ يَاسِينَ

Мир Іль Ясіну![CCCLXV]

[CCCLXV] Один із варіантів читання імені «Ільяс» (ат-Табарі, аль-Багаві, ібн Касір).

வசனம்: 131

إِنَّا كَذَٰلِكَ نَجۡزِي ٱلۡمُحۡسِنِينَ

Так Ми винагороджуємо праведників.

வசனம்: 132

إِنَّهُۥ مِنۡ عِبَادِنَا ٱلۡمُؤۡمِنِينَ

Воістину, він — один із Наших віруючих рабів.

வசனம்: 133

وَإِنَّ لُوطٗا لَّمِنَ ٱلۡمُرۡسَلِينَ

Воістину, Лют був одним із посланців.

வசனம்: 134

إِذۡ نَجَّيۡنَٰهُ وَأَهۡلَهُۥٓ أَجۡمَعِينَ

Ми врятували його разом із родиною — всіх,

வசனம்: 135

إِلَّا عَجُوزٗا فِي ٱلۡغَٰبِرِينَ

окрім старої дружини, яка була однією з тих, хто залишився.

வசனம்: 136

ثُمَّ دَمَّرۡنَا ٱلۡأٓخَرِينَ

А потім Ми знищили всіх інших.

வசனம்: 137

وَإِنَّكُمۡ لَتَمُرُّونَ عَلَيۡهِم مُّصۡبِحِينَ

Ви проходите повз них уранці

வசனம்: 138

وَبِٱلَّيۡلِۚ أَفَلَا تَعۡقِلُونَ

та вночі. Невже ви не розумієте?[CCCLXVI]

[CCCLXVI] Ат-Табарі цитує переказ від Катади: «Хто подорожує з Медини до Сирії, той проходить повз [залишки] Содому, селища народу Люта».

வசனம்: 139

وَإِنَّ يُونُسَ لَمِنَ ٱلۡمُرۡسَلِينَ

Воістину, Юнус був одним із посланців.

வசனம்: 140

إِذۡ أَبَقَ إِلَى ٱلۡفُلۡكِ ٱلۡمَشۡحُونِ

Ось він утік на переповнений корабель.

வசனம்: 141

فَسَاهَمَ فَكَانَ مِنَ ٱلۡمُدۡحَضِينَ

Він кинув жереб і опинився серед тих, хто програв.

வசனம்: 142

فَٱلۡتَقَمَهُ ٱلۡحُوتُ وَهُوَ مُلِيمٞ

Його проковтнула риба. Він гідний докору!

வசனம்: 143

فَلَوۡلَآ أَنَّهُۥ كَانَ مِنَ ٱلۡمُسَبِّحِينَ

Якби він не був одним із тих, хто прославляє Аллага,

வசனம்: 144

لَلَبِثَ فِي بَطۡنِهِۦٓ إِلَىٰ يَوۡمِ يُبۡعَثُونَ

то був би в череві риби аж до того дня, коли всі воскреснуть.

வசனம்: 145

۞ فَنَبَذۡنَٰهُ بِٱلۡعَرَآءِ وَهُوَ سَقِيمٞ

Ми викинули його на берег, і він був слабкий.

வசனம்: 146

وَأَنۢبَتۡنَا عَلَيۡهِ شَجَرَةٗ مِّن يَقۡطِينٖ

Ми зростили над ним рослину — гарбуз.

வசனம்: 147

وَأَرۡسَلۡنَٰهُ إِلَىٰ مِاْئَةِ أَلۡفٍ أَوۡ يَزِيدُونَ

Ми відіслали його до ста тисяч або навіть більше.

வசனம்: 148

فَـَٔامَنُواْ فَمَتَّعۡنَٰهُمۡ إِلَىٰ حِينٖ

Вони увірували, й Ми дарували їм можливість насолоджуватися благами до певного часу.

வசனம்: 149

فَٱسۡتَفۡتِهِمۡ أَلِرَبِّكَ ٱلۡبَنَاتُ وَلَهُمُ ٱلۡبَنُونَ

Запитай у них, чому це в твого Господа — доньки, а в них самих – сини?[CCCLXVII]

[CCCLXVII] Цей аят стосується багатобожників, які вважали ангелів доньками Аллага.

வசனம்: 150

أَمۡ خَلَقۡنَا ٱلۡمَلَٰٓئِكَةَ إِنَٰثٗا وَهُمۡ شَٰهِدُونَ

Невже Ми створили ангелів жінками, а вони були свідками цього?

வசனம்: 151

أَلَآ إِنَّهُم مِّنۡ إِفۡكِهِمۡ لَيَقُولُونَ

Воістину, через свою брехливість вони говорять:

வசனம்: 152

وَلَدَ ٱللَّهُ وَإِنَّهُمۡ لَكَٰذِبُونَ

«Аллаг народив!» Вони брешуть!

வசனம்: 153

أَصۡطَفَى ٱلۡبَنَاتِ عَلَى ٱلۡبَنِينَ

Невже Він віддав перевагу донькам над синами?

வசனம்: 154

مَا لَكُمۡ كَيۡفَ تَحۡكُمُونَ

Що з вами? Як ви судите?

வசனம்: 155

أَفَلَا تَذَكَّرُونَ

Невже ви не замислитесь?

வசனம்: 156

أَمۡ لَكُمۡ سُلۡطَٰنٞ مُّبِينٞ

Невже ви маєте ясний доказ?

வசனம்: 157

فَأۡتُواْ بِكِتَٰبِكُمۡ إِن كُنتُمۡ صَٰدِقِينَ

Принесіть ваше Писання, якщо ви говорите правду!

வசனம்: 158

وَجَعَلُواْ بَيۡنَهُۥ وَبَيۡنَ ٱلۡجِنَّةِ نَسَبٗاۚ وَلَقَدۡ عَلِمَتِ ٱلۡجِنَّةُ إِنَّهُمۡ لَمُحۡضَرُونَ

Вони вважають, що між Ним і джинами є родинний зв’язок. Але джини знають, що вони будуть зібрані [в пеклі]![CCCLXVIII]

[CCCLXVIII] Ібн Касір зазначає, що йдеться про невіруючих, які будуть покарані за свою брехню.

வசனம்: 159

سُبۡحَٰنَ ٱللَّهِ عَمَّا يَصِفُونَ

Пречистий Аллаг від того, що Йому додають у поклонінні!

வசனம்: 160

إِلَّا عِبَادَ ٱللَّهِ ٱلۡمُخۡلَصِينَ

Цього не роблять тільки обрані раби Аллага.

வசனம்: 161

فَإِنَّكُمۡ وَمَا تَعۡبُدُونَ

Ви, та те, чому ви поклоняєтесь,

வசனம்: 162

مَآ أَنتُمۡ عَلَيۡهِ بِفَٰتِنِينَ

не зможе відвернути від Нього нікого,

வசனம்: 163

إِلَّا مَنۡ هُوَ صَالِ ٱلۡجَحِيمِ

крім тих, кого буде кинуто в пекло.

வசனம்: 164

وَمَا مِنَّآ إِلَّا لَهُۥ مَقَامٞ مَّعۡلُومٞ

[Ангели говорять]: «Немає серед нас такого, хто не мав би визначеного місця.

வசனம்: 165

وَإِنَّا لَنَحۡنُ ٱلصَّآفُّونَ

Воістину, ми шикуємося у лави!

வசனம்: 166

وَإِنَّا لَنَحۡنُ ٱلۡمُسَبِّحُونَ

Воістину, ми прославляємо Аллага!»

வசனம்: 167

وَإِن كَانُواْ لَيَقُولُونَ

[Багатобожники] говорять:

வசனம்: 168

لَوۡ أَنَّ عِندَنَا ذِكۡرٗا مِّنَ ٱلۡأَوَّلِينَ

«Якби в нас було нагадування від давніх поколінь,

வசனம்: 169

لَكُنَّا عِبَادَ ٱللَّهِ ٱلۡمُخۡلَصِينَ

ми неодмінно були б обраними рабами Аллага!»

வசனம்: 170

فَكَفَرُواْ بِهِۦۖ فَسَوۡفَ يَعۡلَمُونَ

Але ж вони не увірували в нього! Скоро вони дізнаються!

வசனம்: 171

وَلَقَدۡ سَبَقَتۡ كَلِمَتُنَا لِعِبَادِنَا ٱلۡمُرۡسَلِينَ

Наше слово вже було сказане Нашим рабам, яких Ми відсилали.

வசனம்: 172

إِنَّهُمۡ لَهُمُ ٱلۡمَنصُورُونَ

Воістину, вони отримають допомогу!

வசனம்: 173

وَإِنَّ جُندَنَا لَهُمُ ٱلۡغَٰلِبُونَ

Воістину, Наше військо переможе!

வசனம்: 174

فَتَوَلَّ عَنۡهُمۡ حَتَّىٰ حِينٖ

Відвернися від них до певного часу.

வசனம்: 175

وَأَبۡصِرۡهُمۡ فَسَوۡفَ يُبۡصِرُونَ

Поглянь на них, скоро вони побачать!

வசனம்: 176

أَفَبِعَذَابِنَا يَسۡتَعۡجِلُونَ

Невже вони намагаються прискорити Нашу кару?

வசனம்: 177

فَإِذَا نَزَلَ بِسَاحَتِهِمۡ فَسَآءَ صَبَاحُ ٱلۡمُنذَرِينَ

Коли вона зійде на їхні домівки, той ранок буде лихом для тих, кого застерігали!

வசனம்: 178

وَتَوَلَّ عَنۡهُمۡ حَتَّىٰ حِينٖ

Відвернися від них до певного часу.

வசனம்: 179

وَأَبۡصِرۡ فَسَوۡفَ يُبۡصِرُونَ

Подивись, скоро вони побачать!

வசனம்: 180

سُبۡحَٰنَ رَبِّكَ رَبِّ ٱلۡعِزَّةِ عَمَّا يَصِفُونَ

Аллаг, Господь могутності, пречистий від того, що Йому приписують!

வசனம்: 181

وَسَلَٰمٌ عَلَى ٱلۡمُرۡسَلِينَ

Мир посланцям!

வசனம்: 182

وَٱلۡحَمۡدُ لِلَّهِ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Хвала Аллагу, Господу світів.