மொழிபெயர்ப்பு அத்தியாயம் ஸூரா அல்முத்தஸ்ஸிர் - உக்ரேனிய மொழிபெயர்ப்பு - மிகைலோ யாகோவோவிச் - அல்குர்ஆன் கலைக்களஞ்சியம்

Аль-Мудассір (Закутаний)

வசனம்: 1

يَٰٓأَيُّهَا ٱلۡمُدَّثِّرُ

О закутаний!

வசனம்: 2

قُمۡ فَأَنذِرۡ

Вставай та застерігай!

வசனம்: 3

وَرَبَّكَ فَكَبِّرۡ

Звеличуй Господа свого,

வசனம்: 4

وَثِيَابَكَ فَطَهِّرۡ

очисти свій одяг,

வசனம்: 5

وَٱلرُّجۡزَ فَٱهۡجُرۡ

уникай мерзоти[CDLIX]

[CDLIX] Як свідчить ібн Касір, посилаючись на багатьох тлумачів, маються на увазі ідоли.

வசனம்: 6

وَلَا تَمۡنُن تَسۡتَكۡثِرُ

та не виявляй милості, маючи сподівання отримати ще більше!

வசனம்: 7

وَلِرَبِّكَ فَٱصۡبِرۡ

Заради Господа свого будь терплячим!

வசனம்: 8

فَإِذَا نُقِرَ فِي ٱلنَّاقُورِ

Коли засурмлять у ріг –

வசனம்: 9

فَذَٰلِكَ يَوۡمَئِذٖ يَوۡمٌ عَسِيرٌ

той важкий День

வசனம்: 10

عَلَى ٱلۡكَٰفِرِينَ غَيۡرُ يَسِيرٖ

не буде легким для невіруючих!

வசனம்: 11

ذَرۡنِي وَمَنۡ خَلَقۡتُ وَحِيدٗا

Залиш Мене з тим, кого Я створив одинаком,

வசனம்: 12

وَجَعَلۡتُ لَهُۥ مَالٗا مَّمۡدُودٗا

кому дарував велике багатство

வசனம்: 13

وَبَنِينَ شُهُودٗا

та синів, які знаходяться поряд із ним,

வசனம்: 14

وَمَهَّدتُّ لَهُۥ تَمۡهِيدٗا

для кого розкрив усе!

வசனம்: 15

ثُمَّ يَطۡمَعُ أَنۡ أَزِيدَ

Але він бажає, щоб Я дав йому ще більше!

வசனம்: 16

كَلَّآۖ إِنَّهُۥ كَانَ لِأٓيَٰتِنَا عَنِيدٗا

Ні! Він заперечує Наші знамення,

வசனம்: 17

سَأُرۡهِقُهُۥ صَعُودًا

тож Я ускладню його шлях!

வசனம்: 18

إِنَّهُۥ فَكَّرَ وَقَدَّرَ

Він усе обдумав та розрахував.

வசனம்: 19

فَقُتِلَ كَيۡفَ قَدَّرَ

Нехай він згине — як він усе розрахував!

வசனம்: 20

ثُمَّ قُتِلَ كَيۡفَ قَدَّرَ

Нехай він згине ще раз — як він усе розрахував!

வசனம்: 21

ثُمَّ نَظَرَ

Потім він замислився,

வசனம்: 22

ثُمَّ عَبَسَ وَبَسَرَ

далі нахмурився та насупився,

வசனம்: 23

ثُمَّ أَدۡبَرَ وَٱسۡتَكۡبَرَ

а потім відвернувся та загордився!

வசனம்: 24

فَقَالَ إِنۡ هَٰذَآ إِلَّا سِحۡرٞ يُؤۡثَرُ

І сказав: «Це — лише переказане чаклунство!

வசனம்: 25

إِنۡ هَٰذَآ إِلَّا قَوۡلُ ٱلۡبَشَرِ

Це лише слово людини!»

வசனம்: 26

سَأُصۡلِيهِ سَقَرَ

Ми вкинемо його в пекельне полум’я.

வசனம்: 27

وَمَآ أَدۡرَىٰكَ مَا سَقَرُ

А звідки тобі знати, що таке пекельне полум’я?

வசனம்: 28

لَا تُبۡقِي وَلَا تَذَرُ

Воно не обминає та не залишає,

வசனம்: 29

لَوَّاحَةٞ لِّلۡبَشَرِ

спалюючи шкіру.

வசனம்: 30

عَلَيۡهَا تِسۡعَةَ عَشَرَ

Над ним — дев’ятнадцять.

வசனம்: 31

وَمَا جَعَلۡنَآ أَصۡحَٰبَ ٱلنَّارِ إِلَّا مَلَٰٓئِكَةٗۖ وَمَا جَعَلۡنَا عِدَّتَهُمۡ إِلَّا فِتۡنَةٗ لِّلَّذِينَ كَفَرُواْ لِيَسۡتَيۡقِنَ ٱلَّذِينَ أُوتُواْ ٱلۡكِتَٰبَ وَيَزۡدَادَ ٱلَّذِينَ ءَامَنُوٓاْ إِيمَٰنٗا وَلَا يَرۡتَابَ ٱلَّذِينَ أُوتُواْ ٱلۡكِتَٰبَ وَٱلۡمُؤۡمِنُونَ وَلِيَقُولَ ٱلَّذِينَ فِي قُلُوبِهِم مَّرَضٞ وَٱلۡكَٰفِرُونَ مَاذَآ أَرَادَ ٱللَّهُ بِهَٰذَا مَثَلٗاۚ كَذَٰلِكَ يُضِلُّ ٱللَّهُ مَن يَشَآءُ وَيَهۡدِي مَن يَشَآءُۚ وَمَا يَعۡلَمُ جُنُودَ رَبِّكَ إِلَّا هُوَۚ وَمَا هِيَ إِلَّا ذِكۡرَىٰ لِلۡبَشَرِ

Вартовими пекла Ми зробили лише ангелів, а їхню кількість перетворили на випробування для тих, які не увірували — щоб ті, кому дано Писання, були впевненими; щоб додати віри тим, які увірували, і щоб не сумнівались ті, яким дано Писання та віруючі; і щоб запитали ті, в чиїх серцях хвороба та невіруючі: «Що Аллаг прагнув донести цією притчею?» Ось так Аллаг збиває зі шляху, кого побажає та веде, кого побажає, шляхом прямим! Військо Господа твого відоме лише Йому! А це — лише нагадування для людей!

வசனம்: 32

كَلَّا وَٱلۡقَمَرِ

Ні! Клянуся місяцем!

வசனம்: 33

وَٱلَّيۡلِ إِذۡ أَدۡبَرَ

Клянуся ніччю, коли вона відступає!

வசனம்: 34

وَٱلصُّبۡحِ إِذَآ أَسۡفَرَ

Клянуся зорею, коли вона займається!

வசனம்: 35

إِنَّهَا لَإِحۡدَى ٱلۡكُبَرِ

Воістину, це — одна із найвеличніших справ,

வசனம்: 36

نَذِيرٗا لِّلۡبَشَرِ

яка застерігає людство,

வசனம்: 37

لِمَن شَآءَ مِنكُمۡ أَن يَتَقَدَّمَ أَوۡ يَتَأَخَّرَ

тих серед вас, хто бажає йти вперед чи відступати назад.

வசனம்: 38

كُلُّ نَفۡسِۭ بِمَا كَسَبَتۡ رَهِينَةٌ

Кожна душа є заручницею того, що вона собі здобула,

வசனம்: 39

إِلَّآ أَصۡحَٰبَ ٱلۡيَمِينِ

окрім людей, які праворуч,

வசனம்: 40

فِي جَنَّٰتٖ يَتَسَآءَلُونَ

які в райських садах розпитують одне одного

வசனம்: 41

عَنِ ٱلۡمُجۡرِمِينَ

про грішників:

வசனம்: 42

مَا سَلَكَكُمۡ فِي سَقَرَ

«Що привело вас у пекельне полум’я?»

வசனம்: 43

قَالُواْ لَمۡ نَكُ مِنَ ٱلۡمُصَلِّينَ

Ті скажуть: «Ми не були серед молільників,

வசனம்: 44

وَلَمۡ نَكُ نُطۡعِمُ ٱلۡمِسۡكِينَ

не годували бідняка

வசனம்: 45

وَكُنَّا نَخُوضُ مَعَ ٱلۡخَآئِضِينَ

та разом з іншими вдавалися до пустослів’я.

வசனம்: 46

وَكُنَّا نُكَذِّبُ بِيَوۡمِ ٱلدِّينِ

Ми вважали Судний День брехнею,

வசனம்: 47

حَتَّىٰٓ أَتَىٰنَا ٱلۡيَقِينُ

доки не прийшла до нас впевненість».

வசனம்: 48

فَمَا تَنفَعُهُمۡ شَفَٰعَةُ ٱلشَّٰفِعِينَ

Їм не допоможе заступництво заступників.

வசனம்: 49

فَمَا لَهُمۡ عَنِ ٱلتَّذۡكِرَةِ مُعۡرِضِينَ

Чому ж вони відвертаються від нагадування,

வசனம்: 50

كَأَنَّهُمۡ حُمُرٞ مُّسۡتَنفِرَةٞ

наче перелякані віслюки,

வசனம்: 51

فَرَّتۡ مِن قَسۡوَرَةِۭ

які втікають від лева.

வசனம்: 52

بَلۡ يُرِيدُ كُلُّ ٱمۡرِيٕٖ مِّنۡهُمۡ أَن يُؤۡتَىٰ صُحُفٗا مُّنَشَّرَةٗ

Але кожен із них прагне отримати розгорнуті сувої.

வசனம்: 53

كَلَّاۖ بَل لَّا يَخَافُونَ ٱلۡأٓخِرَةَ

Ні! Вони не мають страху перед наступним життям!

வசனம்: 54

كَلَّآ إِنَّهُۥ تَذۡكِرَةٞ

Ні! Воістину, це — нагадування!

வசனம்: 55

فَمَن شَآءَ ذَكَرَهُۥ

І хто захоче, той згадає його.

வசனம்: 56

وَمَا يَذۡكُرُونَ إِلَّآ أَن يَشَآءَ ٱللَّهُۚ هُوَ أَهۡلُ ٱلتَّقۡوَىٰ وَأَهۡلُ ٱلۡمَغۡفِرَةِ

Але вони не згадають його, якщо цього не побажає Аллаг. Гідний Він богобоязливості та гідний дарувати прощення!