భావార్ధాల అనువాదం సూరహ్ సూరహ్ అల్-ఫజ్ర్ - ఉక్రేనియన్ అనువాదం - మీఖాయిలో యఆఖూబూఫీతష్ - పవిత్ర ఖుర్ఆన్ యొక్క ఎన్సైక్లోపీడియా

Аль-Фаджр (Зоря)

వచనం: 1

وَٱلۡفَجۡرِ

Клянуся світанковою зорею!

వచనం: 2

وَلَيَالٍ عَشۡرٖ

Клянуся десятьма ночами!

వచనం: 3

وَٱلشَّفۡعِ وَٱلۡوَتۡرِ

Клянуся парним і непарним!

వచనం: 4

وَٱلَّيۡلِ إِذَا يَسۡرِ

Клянуся ніччю, коли минає вона!

వచనం: 5

هَلۡ فِي ذَٰلِكَ قَسَمٞ لِّذِي حِجۡرٍ

Чи не достатньо цієї клятви для людини розумної?

వచనం: 6

أَلَمۡ تَرَ كَيۡفَ فَعَلَ رَبُّكَ بِعَادٍ

Невже не бачив ти, як учинив Господь твій з адитами?

వచనం: 7

إِرَمَ ذَاتِ ٱلۡعِمَادِ

З Ірамом, володарем колонад,

వచనం: 8

ٱلَّتِي لَمۡ يُخۡلَقۡ مِثۡلُهَا فِي ٱلۡبِلَٰدِ

подібних яким не було створено в усіх землях?

వచనం: 9

وَثَمُودَ ٱلَّذِينَ جَابُواْ ٱلصَّخۡرَ بِٱلۡوَادِ

З самудитами, які розсікали скелі в долинах?

వచనం: 10

وَفِرۡعَوۡنَ ذِي ٱلۡأَوۡتَادِ

З Фірауном, володарем списів?

వచనం: 11

ٱلَّذِينَ طَغَوۡاْ فِي ٱلۡبِلَٰدِ

Вони порушували дозволене на землях

వచనం: 12

فَأَكۡثَرُواْ فِيهَا ٱلۡفَسَادَ

і збільшували на них безчестя.

వచనం: 13

فَصَبَّ عَلَيۡهِمۡ رَبُّكَ سَوۡطَ عَذَابٍ

Тож пролив на них Господь твій суворість кари Своєї!

వచనం: 14

إِنَّ رَبَّكَ لَبِٱلۡمِرۡصَادِ

Воістину, Господь твій — на варті!

వచనం: 15

فَأَمَّا ٱلۡإِنسَٰنُ إِذَا مَا ٱبۡتَلَىٰهُ رَبُّهُۥ فَأَكۡرَمَهُۥ وَنَعَّمَهُۥ فَيَقُولُ رَبِّيٓ أَكۡرَمَنِ

Коли випробовує людину Господь її, пошановуючи та наділяючи благами, то вона говорить: «Господь мій».

వచనం: 16

وَأَمَّآ إِذَا مَا ٱبۡتَلَىٰهُ فَقَدَرَ عَلَيۡهِ رِزۡقَهُۥ فَيَقُولُ رَبِّيٓ أَهَٰنَنِ

І коли випробовує Він її, обмежуючи їй блага Свої, то говорить вона: «Господь мій принизив мене!»

వచనం: 17

كَلَّاۖ بَل لَّا تُكۡرِمُونَ ٱلۡيَتِيمَ

Та ж ні! Це ви самі не шануєте сиріт!

వచనం: 18

وَلَا تَحَٰٓضُّونَ عَلَىٰ طَعَامِ ٱلۡمِسۡكِينِ

І не закликаєте одне одного нагодувати бідняка,

వచనం: 19

وَتَأۡكُلُونَ ٱلتُّرَاثَ أَكۡلٗا لَّمّٗا

жадібно поглинаєте спадок

వచనం: 20

وَتُحِبُّونَ ٱلۡمَالَ حُبّٗا جَمّٗا

і любите багатство любов’ю сильною!

వచనం: 21

كَلَّآۖ إِذَا دُكَّتِ ٱلۡأَرۡضُ دَكّٗا دَكّٗا

Та ж ні! Коли розсиплеться земля на порох,

వచనం: 22

وَجَآءَ رَبُّكَ وَٱلۡمَلَكُ صَفّٗا صَفّٗا

і прийде Господь твій з ангелами, що стануть лавами —

వచనం: 23

وَجِاْيٓءَ يَوۡمَئِذِۭ بِجَهَنَّمَۚ يَوۡمَئِذٖ يَتَذَكَّرُ ٱلۡإِنسَٰنُ وَأَنَّىٰ لَهُ ٱلذِّكۡرَىٰ

наблизять у День той геєну! І в той День згадає людина! Але ж навіщо їй згадка та?

వచనం: 24

يَقُولُ يَٰلَيۡتَنِي قَدَّمۡتُ لِحَيَاتِي

І скаже вона: «О, якби я ще раніше підготувалась до життя свого майбутнього!»

వచనం: 25

فَيَوۡمَئِذٖ لَّا يُعَذِّبُ عَذَابَهُۥٓ أَحَدٞ

Тож у День той ніхто не скарає так, як скарає Він!

వచనం: 26

وَلَا يُوثِقُ وَثَاقَهُۥٓ أَحَدٞ

І не скує ніхто так, як скує Він!

వచనం: 27

يَٰٓأَيَّتُهَا ٱلنَّفۡسُ ٱلۡمُطۡمَئِنَّةُ

О ти, душе, що заспокоїлася!

వచనం: 28

ٱرۡجِعِيٓ إِلَىٰ رَبِّكِ رَاضِيَةٗ مَّرۡضِيَّةٗ

Повернися до Господа твого, отримавши вдоволення та милість!

వచనం: 29

فَٱدۡخُلِي فِي عِبَٰدِي

І ввійди до рабів Моїх! Увійди до раю Мого!

వచనం: 30

وَٱدۡخُلِي جَنَّتِي

І увійди до раю Мого!