وَعَلَى ٱلثَّلَٰثَةِ ٱلَّذِينَ خُلِّفُواْ حَتَّىٰٓ إِذَا ضَاقَتۡ عَلَيۡهِمُ ٱلۡأَرۡضُ بِمَا رَحُبَتۡ وَضَاقَتۡ عَلَيۡهِمۡ أَنفُسُهُمۡ وَظَنُّوٓاْ أَن لَّا مَلۡجَأَ مِنَ ٱللَّهِ إِلَّآ إِلَيۡهِ ثُمَّ تَابَ عَلَيۡهِمۡ لِيَتُوبُوٓاْۚ إِنَّ ٱللَّهَ هُوَ ٱلتَّوَّابُ ٱلرَّحِيمُ
Були й троє, яким дали відстрочку [для каяття]. Стала вузькою для них широка земля, й стиснулися душі їхні. Вони вирішили, що немає захисту від Аллага, крім як у Нього Самого. Потім Він простив їх, щоб розкаялися вони. Воістину, Аллаг — Приймаючий каяття, Милосердний![CXVII]
[CXVII] Йдеться про Гіляля бін Умейю, Мурару бін ар-Рабі’ та Ка’ба бін Маліка, які не вирушили в похід на Табук, але згодом розкаялися в цьому (ат-Табарі).
阿拉伯语经注:
含义的翻译 段: (118) 章: 讨拜
《古兰经》译解 - 乌克兰语翻译 - 米哈伊鲁·叶尔古布菲塔舍。 - 译解目录
古兰经乌克兰文译解，米哈伊洛·亚库博维奇博士翻译，伊历1433年版。由拉瓦德翻译中心负责校正，附上翻译原文以便发表意见、评价和持续改进。