மொழிபெயர்ப்பு அத்தியாயம் ஸூரா அபஸ - உக்ரேனிய மொழிபெயர்ப்பு - மிகைலோ யாகோவோவிச் - அல்குர்ஆன் கலைக்களஞ்சியம்

Абаса (Він насупився)

வசனம்: 1

عَبَسَ وَتَوَلَّىٰٓ

Насупився та відвернувся він,

வசனம்: 2

أَن جَآءَهُ ٱلۡأَعۡمَىٰ

бо підійшов до нього сліпий.

வசனம்: 3

وَمَا يُدۡرِيكَ لَعَلَّهُۥ يَزَّكَّىٰٓ

А звідки тобі знати, можливо, очистився б він?

வசனம்: 4

أَوۡ يَذَّكَّرُ فَتَنفَعَهُ ٱلذِّكۡرَىٰٓ

Чи запам’ятав би наставництво, і воно було б корисне йому.

வசனம்: 5

أَمَّا مَنِ ٱسۡتَغۡنَىٰ

А тому, хто багатий,

வசனம்: 6

فَأَنتَ لَهُۥ تَصَدَّىٰ

ти йому приділяєш увагу.

வசனம்: 7

وَمَا عَلَيۡكَ أَلَّا يَزَّكَّىٰ

Хоча не тобі відповідати за те, що не очиститься він.

வசனம்: 8

وَأَمَّا مَن جَآءَكَ يَسۡعَىٰ

А хто приходить до тебе, поспішаючи,

வசனம்: 9

وَهُوَ يَخۡشَىٰ

та ще й з острахом,

வசனம்: 10

فَأَنتَ عَنۡهُ تَلَهَّىٰ

то ти нехтуєш ним!

வசனம்: 11

كَلَّآ إِنَّهَا تَذۡكِرَةٞ

Та ж ні! Воістину, це — нагадування!

வசனம்: 12

فَمَن شَآءَ ذَكَرَهُۥ

І хто бажає, той згадає його.

வசனம்: 13

فِي صُحُفٖ مُّكَرَّمَةٖ

У сувоях шанованих,

வசனம்: 14

مَّرۡفُوعَةٖ مُّطَهَّرَةِۭ

піднесених і пречистих,

வசனம்: 15

بِأَيۡدِي سَفَرَةٖ

у руках писарів,

வசனம்: 16

كِرَامِۭ بَرَرَةٖ

шляхетних і праведних!

வசனம்: 17

قُتِلَ ٱلۡإِنسَٰنُ مَآ أَكۡفَرَهُۥ

Хай згине людина! Яка ж невдячна вона!

வசனம்: 18

مِنۡ أَيِّ شَيۡءٍ خَلَقَهُۥ

З чого створив Він її?

வசனம்: 19

مِن نُّطۡفَةٍ خَلَقَهُۥ فَقَدَّرَهُۥ

З краплі сім’я створив Він її та розмірив.

வசனம்: 20

ثُمَّ ٱلسَّبِيلَ يَسَّرَهُۥ

Потім полегшив Він шлях її,

வசனம்: 21

ثُمَّ أَمَاتَهُۥ فَأَقۡبَرَهُۥ

згодом зробив її мертвою і поховав її,

வசனம்: 22

ثُمَّ إِذَا شَآءَ أَنشَرَهُۥ

потім, коли побажає, воскресить її!

வசனம்: 23

كَلَّا لَمَّا يَقۡضِ مَآ أَمَرَهُۥ

Та ж ні! Не виконує вона того, що наказав Він їй!

வசனம்: 24

فَلۡيَنظُرِ ٱلۡإِنسَٰنُ إِلَىٰ طَعَامِهِۦٓ

Хай погляне людина на їжу свою!

வசனம்: 25

أَنَّا صَبَبۡنَا ٱلۡمَآءَ صَبّٗا

Проливаємо Ми дощі зливами,

வசனம்: 26

ثُمَّ شَقَقۡنَا ٱلۡأَرۡضَ شَقّٗا

потім розколюємо Ми землю тріщинами

வசனம்: 27

فَأَنۢبَتۡنَا فِيهَا حَبّٗا

і пророщуємо на ній зерно,

வசனம்: 28

وَعِنَبٗا وَقَضۡبٗا

виноград і трави,

வசனம்: 29

وَزَيۡتُونٗا وَنَخۡلٗا

і оливи, і пальми,

வசனம்: 30

وَحَدَآئِقَ غُلۡبٗا

і сади густі,

வசனம்: 31

وَفَٰكِهَةٗ وَأَبّٗا

і плоди, і пасовиська –

வசனம்: 32

مَّتَٰعٗا لَّكُمۡ وَلِأَنۡعَٰمِكُمۡ

на користь вам і худобі вашій!

வசனம்: 33

فَإِذَا جَآءَتِ ٱلصَّآخَّةُ

І коли пролунає глас,

வசனம்: 34

يَوۡمَ يَفِرُّ ٱلۡمَرۡءُ مِنۡ أَخِيهِ

у День той чоловік покине свого брата,

வசனம்: 35

وَأُمِّهِۦ وَأَبِيهِ

і матір, і батька,

வசனம்: 36

وَصَٰحِبَتِهِۦ وَبَنِيهِ

і дружину свою, і дітей своїх;

வசனம்: 37

لِكُلِّ ٱمۡرِيٕٖ مِّنۡهُمۡ يَوۡمَئِذٖ شَأۡنٞ يُغۡنِيهِ

у кожної людини в той День своя справа, яка цілком захопить її.

வசனம்: 38

وُجُوهٞ يَوۡمَئِذٖ مُّسۡفِرَةٞ

Обличчя одних у той День будуть сяяти,

வசனம்: 39

ضَاحِكَةٞ مُّسۡتَبۡشِرَةٞ

сміючись та радіючи,

வசனம்: 40

وَوُجُوهٞ يَوۡمَئِذٍ عَلَيۡهَا غَبَرَةٞ

а на обличчі інших у День той буде пил,

வசனம்: 41

تَرۡهَقُهَا قَتَرَةٌ

який вкриє їх чорнотою.

வசனம்: 42

أُوْلَٰٓئِكَ هُمُ ٱلۡكَفَرَةُ ٱلۡفَجَرَةُ

Оце вони — невіруючі нечестивці!